Станіслав Стеценко - Війни художників

class="book">— Професоре, — доброзичливо, але разом із тим досить твердо сказав Гущенко, — сподіваюся, ви не збираєтеся мене агітувати? По-перше, на це немає часу, а по-друге, ви, здається, самі запропонували цим нелюдам важливу інформацію.

— Так. Бо вважаю, що це буде на користь Україні! Гітлер може перетворити українців на робочу худобу! Сталін недалеко відскочив, але він все ж менше зло. Втім, ви праві, не мені вас агітувати. Що трапилося з тією людиною, з якою я зустрічався минулого разу?

— Він потрапив під колеса автомобіля.

Кузеля надовго замислився. На чолі поглибилися зморшки. Обличчям пробігла тінь. Він кілька разів глибоко затягнувся, випускаючи вбік сизі цівки диму. Нарешті запитав, примруживши очі:

— Відразу після зустрічі зі мною?

— Мені це невідомо, — довелося збрехати Гущенкові, аби не дуже лякати професора.

— Мабуть, що ні. Якби німці отримали те, що я йому віддав, то я був би вже в гестапо, — Кузеля полегшено зітхнув, зробив ковток ерзац-кави.

— Це була така важлива інформація?

— Вважаю, що так. Наш інститут довгий час активно розробляв німецько-українські розмовники. Причому з одним цікавим ухилом — переважали короткі, прості фрази типу «Стій. Руки вгору!», «Де голова колгоспу?», «Ти комуніст?» «Здавайся!» тощо. Нині адаптуємо німецькою детальні карти України. Після підписання пакту з СРСР ці роботи надовго зупинили. Але місяць тому ми знову одержали наказ інтенсифікувати всі роботи. Тепер вони на контролі у доктора Геббельса.

Гущенко замислився, несвідомо махнув рукою, відганяючи від себе хмарку диму. Професор зауважив цей рух. Сказав:

— Німецький тютюн — лайно! Один порох. І за карткою видають ось такий крихітний пакетик на три місяці. Але іншого тютюну немає.

— Ви думаєте, що це… я про карти, — Гущенко пропустив його слова повз вуха і, потерши долонею лоба, подивився на нього з неприхованим здивуванням.

— Я впевнений, що це — війна, — Кузеля кивнув, жестом підтверджуючи свої слова. — Іншого пояснення не існує.

— А як же пакт, усі ці дружні візити? «Братський» розподіл Польщі? Віддана на поталу СРСР Прибалтика?

Кузеля посміхнувся, затягуючись:

— Це тимчасові поступки, аби приспати пильність. Незабаром Гітлер усі ці землі відбере в СРСР! Є проблема у товариша Сталіна — добирати собі у друзі потенційних зрадників. Якщо Гітлер ще обговорює цей намір лише з найближчим оточенням, то воно, зокрема, шеф інституту доктор Геббельс, відразу втілює ці ідеї в життя, щоб догодити шефу. Я передам вам варіант розмовника і карту України. Це все загорнуто у мою газету. Вона точно така ж, як і у вас. Ми обміняємося, коли будемо виходити.

Гущенко стенув плечима, трохи помовчав. Поставив нове запитання:

— Чи можливий напад на Радянський Союз швидко?

— Що вам сказати, пане Гущенко?! Справа в тім, що вермахт — наразі найбільша, найбоєздатніша армія в Європі, а може, й у світі. Тепер уся Європа окупована. Хіба що Гібралтар залишився, але це не мета для такої армії. Що далі?! Куди йти?! Армію треба або розформовувати, або посилати на війну. Пункт № 1 — це Англія. Але з Англією є великі проблеми. По-перше, це проблема слабкого німецького флоту, по-друге — проблема авіапрому. У принципі Гітлер нині як затятий гравець, він зірвав велику ставку, і, трохи знаючи характер фюрера, я впевнений, що він з гри не вийде. Тому попереду або Англія, що менш імовірно, або Радянський Союз, що дуже вірогідно. Час удару — швидше за все весна 41-го. Цього року нападати вже запізно — восени техніка загрузне в болотах. Не підходить і зима — думаю, Гітлер пам’ятає про долю Наполеона. Тому термін — весна 41-го. І дай бог, щоб я помилився.

— Що ви можете сказати про керівництво вермахту? — запитав Гущенко, відпиваючи ковток ерзац-кави.

— Я знаю лише те, про що говорять. Від загалу ці речі сьогодні закриті. Верховний головнокомандувач фельдмаршал Кейтель, у принципі, дуже розумна і дуже достойна людина. Але він повністю залежний від думки Гітлера. Він пристає на всі найбезумніші ідеї фюрера. І жодного впливу на стратегічні рішення не має. Він безумовний виконавець!

— А начальник генштабу?

— Начштабу генерал-полковник Йодль теж досить розумна і сильна людина і більш здатний до критичного мислення, ніж Кейтель. Але він також не може суперечити Гітлеру в вирішальних питаннях. Таким чином, на політичні рішення і вибір напрямку удару жоден з них не впливає, вирішує все одноосібно фюрер.

— Мене орієнтували на виявлення якихось особистих, не відомих загалу рис фюрера. Якщо коротко, хто такий Гітлер? Я маю на увазі моменти, які обходить преса. Ваш інститут має знати трохи більше.

— Фюрер дуже закрита людина. Що вам ще сказати? Він ніколи не пив і не палив. Це не тому, що він хворий чи береже своє здоров’я. Це результат його особистих переконань. Він аскет — людина, абсолютно байдужа до розкошів. До речі, так само, як і рейхсфюрер Гіммлер. Гітлер одинак, у нього немає дітей. Тобто близькі родинні стосунки, такі важливі для нас із вами, — любов до дітей чи до дружини, тихі сімейні вечори — йому невідомі й малозрозумілі. Замість цього є фантастичні плани перебудови Європи і навіть світу, які він намагається реалізувати. Гітлер називає це «об’єднаною Європою» під його, звісно, керівництвом. Європейців ділить на розряди. Нації першого розряду: німці, англійці, норвежці. Другого — французи, бельгійці, голландці. Третього — поляки, українці, росіяни. І виродки, яким немає місця в його Європі, — євреї, цигани.

— Що відомо про його стосунки з жінками? — Гущенко нахилився до професора, намагаючись не пропустити жодного слова.

— Широкому загалу нічого невідомо, — стенув плечима професор. — Що відомо про жінок святого Матвія? Майже нічого. От фюрер у цій країні також святий.

— Як щодо його ставлення до науки, мистецтва?

— Гітлер походить з дуже бідної сім’ї, він не має системної освіти, колись був художником-невдахою. Гадаю, що фюрер не любить людей більш культурних за себе, людей, які