Іван Лисяк-Рудницький - Iсторичнi есе. Том 2

291

С. Томашівський, “Про ідеї, героїв і політику” (Львів: Накладом автора, 1929), стор. 129. Про відносини між Томашівським і Грушевським, див. Любомир Винар, “Михайло Грушевський як голова Наукового Товариства ім. Шевченка”, “Український історик” (Нью-Йорк - Мюнхен), рік VI, ч. 1-3 (21-23), 1969, стор. 5-46; Ю. Ґерич, “До біографії М. Грушевського”, “Український Історик”, рік IX, ч. 1-2 (33-34), 1972, стор. 66-84.

292

“Листи Дмитра Дорошенка до Вячеслава Липинського”, стор. 102, 108-9, 119.

293

Ч. 136 (14 січня 1928), стор. 434; ч. 142 (13 лютого 1928), стор. 457.

294

Лист В. Липинського до О. Назарука від 8 грудня 1925 (АСЕДІЛ).

295

В. Липинський, “Коротка передісторія мого листа до Д-ра Назарука з д. 29.1.1930” (АСЕДІЛ).

296

Лист В. Липинського до О. Назарука від 18 січня 1928 (АСЕДІЛ).

297

Текст умови між О. Назаруком і С. Томашівським від 25 лютого 1928 (АСЕДІЛ).

298

Осип Назарук, “Томашівський як публіцист”, зб. “С. Томашівський: Історик, політик, публіцист” (Львів: Накладом Організаційного Комітету УКНП [Української Католицької Народної Партії] без року [1931]), стор. 39-46.

299

Ч. 142 (13 лютого 1928), стор. 454.

300

Ці концепції зформувалися в Томашівського ще в роки Першої світової війни, якщо не раніше. Див. його німецька стаття, “Die weltpolitische Bedeutung Galiziens” (München: F. Bruckmann A. G., 1915) і брошура “Церковний бік української справи” (Відень: Накладом “Союза Визволення України”, 1916).

301

В. Липинський, “Коротка передісторія мого листа до Д-ра Назарука з д. 29.1.1930” (АСЕДІЛ).

302

Невисланий лист В. Липинського до О. Назарука з кінця лютого (?) 1928 (АСЕДІЛ).

303

Ч. 144 (б березня 1928), стор. 461.

304

Ч. 144 (б березня 1928), стор. 461.

305

Лист В. Липинського до О. Назарука від 8 березня 1928 (АСЕДІЛ).

306

Про свою розмову з Миколою Кочубеєм (не називаючи його по імені й не торкаючися делікатної справи грошової субсидії для “Нової Зорі”) Томашівський згодом написав у книжці “Про ідеї, героїв і політику” (стор. 125). Ця інформація покривається з тим, що про перебіг цієї розмови знаємо з листа Назарука до Липинського. З другого боку, сам Кочубей і два інші активні члени гетьманського центру в Берліні, Сергій Шемет і Олександер Скоропис-Йолтуховський, у своїх листах рішуче заперечили версію Томашівського щодо мнимої оферти Кочубея (АСВДІЛ). Таким чином, питання залишається остаточно невиясненим.

307

Ч. 145 (18 квітня 1928), стор. 465.

308

Зміст невисланого листа Назарука до Липинського та розмови Назарука з А. Монтрезором і І. Гладиловичем можемо відтворити на підставі записки Липинського “Коротка передісторія мого листа до Д-ра Назарука з д. 29.1.1930” (АСЕДІЛ) і документу, “Протокол, списаний у Львові дня 11 жовтня 1929 р”. Див. Додатки, ч. IV.

309

Вячеслав Липинський, ““Нова Зоря” і ідеологія гетьманців”, “Діло”, чч. 157, 158, 159 (18, 19, 20 липня), 1929.

310

“Нова Зоря”, ч. 58 (11 серпня), 1929. Свого “Відкритого листа до пана Вячеслава Липинського”, з новими просторими “Додатками” та “ґльосами”, Томашівський передрукував у книжці, “Про ідеї, героїв і політику” (Львів: Накладом автора, 1929).

311

“Листи Дмитра Дорошенка до Вячеслава Липинського”, стор. 345-46.

312

“Листи Дмитра Дорошенка до Вячеслава Липинського”, стор. 345-46., стор. 349.

313

“Листи Дмитра Дорошенка до Вячеслава Липинського”, стор. 345-46., стор. 357.

314

С. Томашівський, “Десять літ українського питання в Польщі” (Львів: Накладом автора, 1929).

315

В. Липинський, “Коротка передісторія мого листа до Д-ра Назарука з д. 29.1.1930 р.” (АСЕДІЛ).

316

“Протокол, списаний у Львові дня 11 жовтня 1929 р.” підписаний О. Назаруком, Л. Сідлецьким, А. Монтрезором, Р. Гайдуком. Див. Додатки, ч. IV.

317

Лист А. Монтрезора і Л. Сідлецького до В. Липинського від 22 жовтня 1929. Див. Додатки, ч. V.

318

В. Липинський, “Коротка передісторія мого листа до Д-ра Назарука з д. 29.1.1930 р.” (АСЕДІЛ).

319

Лист адміністрації “Нової Зорі” до М. Ципріяновича від 17 січня 1930 (АСЕДІЛ).

320

Лист В. Липинського до О. Назарука від 19 січня 1930 (АСЕДІЛ).

321

Лист В. Липинського до О. Назарука від 19 січня 1930 (АСЕДІЛ).

322

Лист В. Липинського до О. Назарука від 19 січня 1930 (АСЕДІЛ).

323

АСЕДІЛ.

324

Статті В. Залозецького були нам недоступні. Їх критичну оцінку знаходимо в С. Томашівського, “Про ідеї, героїв і політику”, стор. 117-20 і ін.

325

О. Назарук, “Герці “європейських” українців на американській прерії”, “Нова Зоря”, ч. 8 (2 лютого) 1930. У даній статті Назарук намагається відмежувати Липинського (якого не називає по імені) від Залозецького. Він каже, що не вірить, щоб “один визначний гетьманець” і взагалі провідні кола гетьманського руху, як “люди лицарського походження”, могли одобрювати “глупо-неморальний напад” Залозецького.

326

Вячеслав Липинський, “Проти невідповідних метод у публіцистиці”, “Діло”, ч. 33 (12 лютого) 1930.

327

Ч. 147 (12 лютого 1930), стор. 467.

328

Цит. лист, стор. 470.

329

Цит. лист, стор. 468.

330

Цит. лист, стор. 469, прим. 3.

331

Цит. лист, стор. 471. Не маючи тексту ухвали Гетьманської Управи з