Ернст-Теодор-Амадей Гофман - Лускунчик і Мишачий король, Ернст-Теодор-Амадей Гофман

Марі сиділа біля шафи з іграшками і, заполонена своїми мареннями, дивилася на Лускунчика. І враз у неї вихопилося:

- Ох, любий пане Дросельмаєре, якби ви насправді жили, я б не погордувала вами, як принцеса Пірліпат, за те, що ви через мене втратили свою вроду!

Почувши її слова, хрещений крикнув:

- Ну, ну, пусті химери!

Та тієї миті щось так затріщало й загуркотіло, що Марі зомліла і звалилась додолу. Коли вона опритомніла, коло неї упадала мати й казала:

- Ну як можна було звалитися зі стільця? Така велика дівчинка! До пана старшого радника суду приїхав з Нюрнберга небіж і завітав з ним до нас. Будь же чемною!

Марі звела очі: хрещений знов начепив скляну перуку, надяг жовтий сюртук і всміхався дуже вдоволено, а за руку він тримав хоч і невеликого, але дуже стрункого хлопця, білолицього, рожевощокого, в розкішному червоному сюртучку, шитому золотом, у білих шовкових панчохах і черевиках, з гарненьким букетом, пришпиленим до жабо. Волосся в нього було бездоганно накручене й напудроване, а вздовж спини звисала чудова коса. Маленька шпага при боці так блищала, наче була всіяна коштовними каменями, а під пахвою він тримав шовкового капелюха.

Хлопець виявив свою доброзвичайність уже тим, що подарував Марі багато гарних іграшок, а головне - пречудового марципана і такі самі фігурки, як у неї погриз Мишачий король, а Фріцові - розкішну шаблю. За столом чемний гість лускав для всіх горіхи, навіть найтвердіші його не лякали, правою рукою він клав горіха в рот, лівою смикав себе за косу, і - лусь! - шкаралуща розколювалася в друзки.

Марі почервоніла, побачивши чемного хлопця, а коли після обіду молодий Дросельмаєр запропонував їй пройтися з ним у вітальню, до шафи з іграшками, вона геть спаленіла.

- Гуляйте собі, діти, тільки не сваріться! Всі мої годинники йдуть добре, тому я не бороню вам,- сказав старший радник суду.

Тільки-но молодий Дросельмаєр лишився наодинці з Марі, він опустився на одне коліно й мовив:

- О незрівнянна мадемуазель Штальбаум, ви бачите біля своїх ніг щасливого Дросельмаєра, якому ви на цьому самому місці врятували життя! Ви ласкаво сказали, що не погордували б мною, як мерзенна принцеса Пірліпат, якби я через вас зробився потворою. І я зразу ж перестав бути нікчемним Лускунчиком і повернув собі давній, не найгірший вигляд. О найдорожча мадемуазель, ощасливте мене своєю неоціненною рукою, поділіть зі мною царство й корону, будемо разом володарювати в Марципановому замку, бо я тепер там король!

Марі підвела хлопця й тихо сказала:

- Любий пане Дросельмаєре! Ви лагідна, щира людина, та ще й королюєте в чудовій країні, заселеній дуже милими, веселими людьми, тому я згодна, щоб ви були моїм нареченим!

І Марі зразу ж стала нареченою Дросельмаєра. Кажуть, що через рік він приїхав по неї в золотій кареті, запряженій срібними кіньми, і забрав у своє царство. На весіллі в них танцювало двадцять дві тисячі найкращих фігурок, оздоблених перлами й діамантами, і Марі начебто ще й досі королює в країні, де всюди можна побачити, якщо тільки в тебе є на це очі, блискучі різдвяні гаї, прозорі марципанові замки - одне слово, найдивовижніші, найчудовіші речі.

Оце й уся казка про Лускунчика і Мишачого короля.

 

 

Ернст-Теодор-Амадей Гофман

 

ЛУСКУНЧИК І МИШАЧИЙ КОРОЛЬ

 

Ernst Theodor Amadeus Hoffmann, «Nußknacker und Mausekönig», 1816

 

0075

 

 

 

Друкований текст для вичитування взято з:

Ернст-Теодор-Амадей Гофман «Лускунчик і Мишачий король.»

Видавництво«Веселка», 1979.

 

 

 

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

 

Оцифрований текст взято з інтернету.

 

© Переклад з німецької: Євген Попович

 

© Сканування та коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004

 

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2017

1 - Доломан - парадна куртка гусарів.

2 - Васал - людина, залежна від свого володаря.

3 - Скарамуччо, Панталоне - італійські ляльки; перша зображає хвалька і брехуна, а друга - пихатого недовірливого багатія.

4 - Кірасири - кіннотники, що носили металеві лати.

5 - Драгуни - кіннотники, що могли воювати і в піших лавах.

6 - Зі спартанською мужністю - такою, як у спартанців - громадян давньогрецької держави Спарти, що вславились своєю мужністю, витримкою і терплячістю.

7 - Адрагант - їстівна смола дерев, що ростуть у тропіках.

8 - Оршад - напій з мигдалевого молока.

9 - Великими Моголами називали володарів Східної Індії.

10 - Брамін - індійський жрець.