Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Ага! Теща тепер у вас тут у відділі кадрів працює!
Похорон. Прощання. Підійшов зять, припав до тещі і відірватися не може. Приятель підходить, нахиляється і тихенько:
– Слухай, ти ж її терпіти не міг, що ж ти так побиваєшся?
– Та у мене на похмілля голова розколюється, а вона така холодна, така холодна…
Чоловік:
– Я нині маю змогу заробляти стільки грошей, щоб утримувати двох жінок!
Дружина:
– Прекрасно! Тоді моя матуся буде жити з нами!
Мати дівчини майбутньому зятю:
– Ви тільки послухайте, як вона грає на піаніно! Вона й готує так!
– Це нічого, – заспокоює жених, – ми будемо ходити в кафе.
Хлопець прийшов додому після знайомства з батьками дівчини. Мати запитує:
– Ну як, синку?
– Знаєш, здається, я їм сподобався. Майбутня теща тричі пропонувала відвезти мене додому.
Хлопець викрадає дівчину з дому, хапає таксі, мчить на вокзал. На вокзалі дістає гаманець… Таксист:
– Не треба, не треба… Ваш тесть розрахувався наперед…
– Микито, чому ти літаєш з тещею літаком? Поїздом набагато ж дешевше.
– Не для неї. Вона на кожній зупинці тратить стільки грошей, що квиток на літак обходиться мені майже за копійки.
– Петре, правда, що у вас було романтичне кохання, і ти викрав свою дружину?
– Чистісінька правда!
– А теща?
– Кинулась наздоганяти!
– Ну?…
– Наздогнала.
– І?…
– Тепер живе з нами…
– Ваша теща виглядає зовсім здоровою, навіщо їй санаторій?
– У неї невралгія, неврит, неврастенія, починається невроз…
– Чекайте! Як вона може відчувати усі симптоми одночасно? Це неможливо!
– Можливо, лікарю! Вона зараз читає медицинську енциклопедію на букві «Н».
– Мамо, – каже доня, – я цього літа працюю за трьох і не зможу взяти відпустку. Поїхали б ви з Миколою в круїз, чому путівка має пропадати?
– Добре. Тільки в різних каютах.
– А ще краще – в різних океанах! – відгукується Микола.
– А чому це ти до нашої Галі з ліхтариком ходиш, боягуз нещасний?! Я до своєї нареченої найтемнішої ночі ходив без ліхтаря! – глузує батько дівчини з її кавалера.
– Коли я побачив вашу жінку, так і подумав…
Діалог зятя з тещею:
– Чули, мамо?
– Чула! Як не чути – все село говорить!
– Все село?
– Від старого до малого!
– А що говорять?
– Скажеш – буду знати…
– Миколо, навіщо ти береш на море свій новий чорний костюм?
– Ти знаєш, треба бути передбачливим. От, мама твоя іде з нами, а плавати ж вона не вміє…
Такий собі чоловічок з Одеси оженився на Сарі, дівчині з багатодітної сім'ї. Через рік дружина померла. Він взяв собі за жінку її сестру, Раю. Через рік і та померла. Він оженився на наймолодшій сестрі. Через рік приходить до тещі:
– Мамо, ви будете сміятися, але Розочка теж померла!
Тоне дівчина. Рятувальник кілька разів пірнає, дістає її з глибини і виносить на берег. Першою підбігає мама дівчини:
– Що ви так довго робили з моєю донею під водою?! Тепер ви повинні з нею одружитися!
– Що це ви, Поліно Микитівно, так задумались?
– Та… Маю трьох донечок і… жодного зятя!
– Мені б ваші проблеми! Я маю одну доню, і вже третій зять!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми», після закриття браузера.
