Гуцул - Історія Країни Вовків, Гуцул

Розпад Сакартвелло. Картлі, Кахеті, Імереті, Самцхе та менші князівства. Війни з персами та османами.

Після смерті Вахтанга IV владу в країні захопив Георгій VIII що позбавив права на трон свого старшого брата Деметре III. 

Георгій VIII був назначений співправителем Вахтангом IV, коли той був ще дуже молодим підпав під вплив дідебулів (знаті). 

Відомий як останній монарх що правив єдиною Грузією, хоча офіційно поділ Сакартвелло відбувся через чверть століття після його смерті. 

В 1453 відбулася подія вселенського масштабу: падіння Константинополя під османською навалою. Тисячолітню Візантію було повалено. 

В 1461 османи переключилися на її північно-східного сусіда, створеного колись могутнім картвельським царством як знак перемоги у війні з Східно-римською державою - Трапезундську імперію.

В битві за Трапезунд брали участь лише добровольці, офіційно Картвельське царство у війну за державу на яку два століття намагалося зберегти вплив не втручалося, так само як і не відгукнулося на прохання Візантії надати допомогу в останній битві за її столицю. 

Через таке підселення мусульман, Георгій VIII запропонував здійснити проти османів Хрестовий похід. Ця ідея була узгоджена з Папою Римським, однак закликані держави відмовилися брати в ньому участь що створило для християнської Європи купу проблем в майбутньому. Це був останній Хрестовий похід в якому мала брати участь Сакартвелло. 

В 1462 інший давній мусульманський противник Картвельського царства, Кара Коюнлу під керівництвом  Озун-хасана здійснив похід та здобув перемогу в битві за Самцхе (1462) опісля розривши регіон. 

Розпад єдиної держави почався в битві при Чіхорі (1463), царські війська під керівництвом Георгія VIIІ програли аристократу Баграту ІІ, що здобув незалежність Імереті та став його правителем. 

Інший дідебул, Кваркваре ІІ Джакелі переміг в битві при Паравані (1463) та здобув контроль над південно-картвельським Самцхе. Після, він захопив та ув'язнив Георгія VIII у 1465.

Через рік царя було звільнено, він захопив Кахетійське царство де мирно правив.

В 1466 Узун-хасан повторно вторгся до Сакартвелло, відбивати туркоманську навалу довелося вже Баграту ІІ, що успішно впорався з завданням. 

В 1472 Узун-хасан втретє вторгся до Сакартвелло, не маючи достатньо сил Баграт ІІ підписав з загарбниками мир віддавши Тбілісі. В 1477 Кара-Коюнлу розбили османи і картвели повернули столицю. 

Георгій VIII помер у 1476. Вже на той час Сакартвелло було розділено, однак офіційний розкпад країни стався у 1491, через п'ятнадцять років по смерті останнього царя.

Номінальним королем Сакартвелло став Баграт ІІ Імеретинський. Він оголосив себе королем Картвельського царства одразу після ув'язнення Георгія VIII. Однак йому не вдалася централізувати державу. Щоб утвердитися, в Абхазії не було створено окрему церкву, незалежну від Мцхети. Баграт ІІ Імеретинський просив патріарха Антиохії Михаїла ІV визнати її незалежно його скільки Східна та Західна Сакартвелло мають різну історію навернення до християнства. Також він підкорив повсталого аристократа Вамека ІІ Дадіані що зібрав абхазів та гурійців для набігів на Імеретію. 

Помер 1478. Його спадкоємцем став син Олександр II. Останній зміг пробути номінальним царем Сакартвелло менше року - його вигнав дядько-самозванець Констянтин ІІ. Олександр ІІ втік до північних гір де знайшов притулок і продовжив звідти боротьбу проти дядька. Констянтин ІІ був слабким правителем, за його правління колишнє єдине царство програло князівству Самцхе під керівництвом Кваркваре ІІ в битві при Арадеті (1483). 

В 1484 Олександр ІІ захопив трон. Костянтин II двічі вів проти нього походи у 1485 і 1487. 

Через кілька років на Сакартаелло напала інша туркоманська держава Ак-Коюнлу (білі ягнята) під керівництвом Якуба. Початково здобувши перемогу в битві при Ахалціхе (1486), вони не змогли взяти фортецю Квеші (1486). Перше вторгнення було провалено. 

Під час наступного походу туркоманів Олександр ІІ розбив мусульман в битвах при Егаґеті (1488), Чандарі (1488). 

У третьому поході Ак-Коюнлу було розбито Картвельськии царством в битві за фортецю Орбеті (1490). Якубу довелося назавжди забути про плани на цю країну. Це була остання війна єдиної Сакартвелло проти мусульман. 

Олександр ІІ остаточна втратив титул царя Сакартвелло в 1489. 

У 1490 відбувся розділ країни на чотири незалежні держави: Імереті, Картлі, Кахеті та Самцхе. 

Початково, Картлі з Кахеті та Самцхе платили данину туркменам щоб ті не скоювали набігів. Однак, на той час підсилився володар південно-азербайджанської провінції Ардебіла Ісмаїл, ворог туркоманів. Він попросив допомоги у картрелів обіцяючи звільнити їх від данини в разі перемоги. Картлі та азербайджанці розбили туркоманів в битві при Шахурі (1501), один з лідерів туркменів Карачаґай-хан помер. Після цього туркмени ніколи не вторгалися до Сакартвелло. 

Наступаючи, об'єднане азербайджансько-грузинське військо (9 тисяч картвелів та 7 тисяч азербайджанців) розбили туркоманське військо держави Ак-Коюнлу в битві при Хамадані (1503).  

Ісмаїл захопив Західну Персію та заснував імперію Сефевідів, і як бачимо значну роль в цьому зіграли картвели. 

Не маючи більше зовнішніх ворогів, стосунки загострилися вже між картвельськими князівствами. Сином Констянтина ІІ був Давид Х, його брат Баграт ІІІ з Імереті вів боротьбу проти кахетинського царя Георгія. Відбулася битва в Ґорі (1509) що завершилася перемогою Імереті. Опісля в битві при Мохісі (1512) Баграт розбив свого суперника за трон Вахтанга якого підтримували інші грузинські держави. 

Це продовжувалося недовго. В 1518 перські кизилбаші вторгаються на Кавказ, Давид Х не пручався їм. Те саме повторилося в 1520, цього разу Давид Х боровся з ними та програв, перси захопили Тбілісі та збудували при Авлабарському мості мечеть. Того-ж року Картлі програли Гурії битву при Мохісі (1520) у війні за незалежність. Через два роки Імперія Сефевідів розбила Картлі в битві при Телеті (1522). 

В 1524 помер шах Ісмаїл, скориставшись цим Давид Х звільнив в Тбілісі але зрікся престол. Замість його сина Луарсаба трон захопив Георгій ІХ, законному наміснику допоміг захопити владу Баграт Імеретинський. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍