Марі Лі - Привіт, море! Я повернулась, Марі Лі

- А, та це не проблема! – він байдуже махнув рукою – Водні гірки – найкраще місце для того, щоб навчитися плавати. До того ж, я буду унизу і ловитиму наших дельфінят.

Мене вразив не стільки спокійний тон Юрія, як його лагідне відношення до дітей. І зараз, стоячи поруч із ним в оточенні галасливого натовпу, я збагнула, що заздрю… його дружині. Де б вона не перебувала і якою б не була причина її відсутності. Я заздрю цій жінці, оскільки лише зараз зрозуміла, наскільки цінним скарбом вона володіє. Добре серце до того ж в поєднанні з благородними манерами в наш час трапляються настільки рідко, що коли ти стикаєшся з ними, спочатку глибоко сумніваєшся в їх щирості. Проте зараз, спостерігаючи як трепетно відноситься Юрій до своєї доньки, я повірила. Повністю і беззастережно.