Юліана Чава - Нескорене серце: принцеса Ютен-Дора, Юліана Чава
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Обід у королівській їдальні та післяобідній час минули без пригод. Я саме підіймалась сходами, щоб піти вечеряти до чергової королівської їдальні, що розташовувалась вже на третьому поверсі. Ступивши на останню сходинку, я підняла очі, і мій погляд врізався прямісінько в принца Лео. Якщо б між нами була відстань менша принаймні на кілька сантиметрів, ми б неодмінно зіткнулися і збили б один одного з ніг. Треба ж таке, у величезному палаці зустріти цього принца саме зараз, причому я його не помітила, коли підіймалася сходами. Напевно, він непомітно підкрався або ж має особливі здібності примари-невидимки.
Поки я топила юнака у своєму погляді, він випростав руки і штовхнув мене. Мої ноги підкосилися, я заплющила очі, не втримала рівноваги і полетіла сходами донизу туди, звідки прийшла. Раптом, розплющила очі і побачила, що звисаю у повітрі, немов мене тримає хтось невидимий. Згодом, чари, які, вочевидь, спрацювали самостійно, послабилися і я легенько приземлилася на підлогу, зовсім не поранившись. Лише зараз я зрозуміла, що сталося. Щойно цей принц Лео мало не вбив мене?! Так, я розумію, що йому не хочеться одружуватися з нелюбою дівчиною, яка йому зовсім не подобається, але ж не вдаватися до прямих умисних злочинів?
– Принце Лео, я знаю, що наші взаємовідносини далеко недружні, але з Вашого боку низько вдаватися до подібних дій. Якби Ви не хотіли зі мною одружуватись, те, що Ви щойно зробили, можна вважати умисним злочином, і якщо б мої чари не спрацювали вчасно, усе могло б обернутися ще гірше і далеко не на Вашу користь, – промовила я, коли знову піднялася сходами, розвернулася і швидко попрямувала до їдальні. Хоч я була вже на достатньо великій відстані від хлопця, все ж змогла почути його голос, що сказав: «Вона змінилась… Невже принцеса посерйознішала?..», але я не дала жодного значення його словам. Хай говорить і робить, що йому заманеться, але себе кривдити я не дозволю навіть принцу.
Ще за обідом король натякнув, що під час вечері він буде обговорювати з принцом Лео важливі питання щодо справ у королівстві. Коли всі зібралися за столом, він з цього і почав.
– Принце Леонардо, мені необхідно обговорити з Вами важливі питання і, оскільки часу небагато, я не можу їх відкласти на потім. Пропоную обговорити їх зараз, якщо Ви не будете проти.
– Звісно, ні, Ваша величносте. Я Вас слухаю, – ввічливо відповів принц.
– Справа у тому, що останнім часом Ютен-Дором ширяться чутки про можливий наступ відьом, – хоч на обличчі короля була сталева серйозність, я відчула, що він хвилюється. Чи це, випадково, не означає наближення нової війни з відьмами? Невже їх головна відьма знову буде вбивати чарівників? Звісно, король хвилюється і за свій народ, і за власну сім'ю. Я згадала, що Джульєн розповідав мені про минулий наступ, а ще, що я – найсильніша чарівниця після короля. Думаю, уся королівська сім'я має високі магічні здібності і могутність. Якщо королева відьом розпочне свою катівську місію з нашої сім'ї?! Я потрапила сюди випадково і не збираюся помирати від рук, примх і бажань чужоземної відьми, яка, схоже, несповна розуму. Та й невинних чарівників також шкода…
– Так, чув про щось подібне... – Посерйознішав юнак.
– Я віддам наказ про укріплення південних територій. Раджу Вам теж подбати про це.
– Зроблю все можливе, Ваша величносте. Але чи не може королева Ценізія напасти спочатку на провінцію Люшеті? Як відомо, ельфи та феї – слабші за чарівників і не зможуть довго опиратися. З півночі їм буде зручніше захопити центр Ютен-Дору.
– А як щодо Лоруеля?
– Думаю, вони не стануть потикатися сюди. Минулого разу вони прочистили усі території, вбили наймогутніших, але так і не знайшли того, кого шукали. Зараз залишилося не так багато талановитих і здібних чарівників. Але оборона провінції дуже не стійка... – Принц не встиг закінчити, як король його перебив:
– Гадаю, буде значно безпечніше, якщо Ви, Ваша високосте, залишитися в Ютен-Дорі. У нас проживає не так багато чарівників, більшість з них – придворні та охорона, які будуть до останньої краплини захищати провінцію і палац.
– Буду вдячний за турботу, Ваша величносте.
– Ви, принце, маєте одружитися з моєю донькою Ешлі якомога швидше.
– Ви, справді, вірите, що давня легенда правдива?
– Іншого вибору у нас немає. Через три дні будуть ваші заручини. А пізніше,
коли мине небезпека, ви офіційно одружитись і справимо ваше весілля.
Я помітила, як принц Лео спохмурнів. Звісно! Король хоче, щоб ми одружилися вже через три дні! У мене залишилося лише три дні, аби повернутися додому, а потім буде вже занадто пізно. Що ж мені робити? А окрім цього, принц Лео говорив щось про якусь легенду... Треба запитати про неї Джульєна.
Увійшовши до своїх покоїв, я помітила, що на терасі вже хтось є. І цей хтось з широкою замилованою усмішкою чекав, поки я підійду до нього.
– Добрий вечір, принцесо! – вклонився Джульєн.
– Добрий, – привіталась я і теж вклонились йому. – Я маю тобі розповісти дещо... Думаю, для тебе це буде важливо.
– Що саме, моя принцесо?
Ми обоє сіли на гойдалку і, легенько катаючись на ній, я почала розповідати те, що почула за королівською вечерею.
– Сьогодні король з принцом Лео обговорювали можливий наступ відьом.
– Я чув, ходять такі чутки... – Хлопець посерйознішав.
– А ще король сказав, що ми з принцом маємо швидше одружитися, сподіваючись на якусь легенду. Що це за легенда і чому вона повинна впливати на шлюб?
– Справа у тому, що за дуже давньою легендою, якщо принц з принцесою одружаться, то королівство буде захищене на якийсь час. Достеменно невідомо на скільки, рік чи два, чи аж до народження спадкоємця.
В мене залишилося лише три дні до одруження. Але якщо воно таке важливе, чи можу я просто зникнути і залишити усіх мешканців цієї країни без порятунку? Тепер моя впевненість щодо однозначного повернення додому без одруження похитнулась. Знаю, я – не справжня принцеса, але тепер у мене болить душа за всіх тих невинних чарівників, які можуть постраждати через удар відьом. Я не готова жертвувати своїм власним щастям, але скільки життів може бути втрачено?... А що як цей шлюб не буде дійсний через те, що я не справжня принцеса? У будь-якому випадку, я можу просто одружитися з принцом Лео, а потім, за можливості, повернутись додому. Знати б ще, чи правдива легенда і як мені повернутися...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Нескорене серце: принцеса Ютен-Дора, Юліана Чава», після закриття браузера.