Сергій Бараєв - 100 Мініатюр , Сергій Бараєв

Все трапилося миттєво.

Планету Земля анігілювали.
Щось там в Небесній канцелярії наплутали та без попередніх рішень, без катаклізмів й апокаліпсису — в одну мить планета зникла, як і не було.

Залишилася лише одна не розв'язана проблема — куди діти вісім мільярдів людських душ, що в одну мить втратили свою домівку. І це лише мова про людські душі, а якщо брати до уваги усю іншу живність та потенційних носіїв душ, то справа набирала загрозливого стану.

— Ну не має в мене стільки місць у Пеклі! — кричав Сатана, — Навіть якщо й ущільнювати грішників. Це лише Пекло, а не катівня. У нас теж є Правила.

— На Рай не розраховуйте — тихо промовив апостол Петро, — Краще закиньте ці всі душі у часі в справжній кам'яний вік — підселіть в тіла динозаврів, рептилій та перших мавпоїдів. Перші нічого не відчують, а людським душам буде корисно. Відчують себе майже як в Едемі та трохи відвикнуть від своїх благ цивілізації...

Сатана закляк від почутого, а інші представники Пекла жваво та довго аплодували.