Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     Для початку експерименту я покрив кілька павутинок кров'ю і спробував знищити ці енергетичні лінії своєю здатністю. Я, чесно кажучи, не очікував, що з першого ж разу в мене щось вийде, але саме так і вийшло в підсумку. 

      Моя кров при випаровуванні змогла знищити енергетичну лінію, яку вона покривала. Щоправда, все було не так вже й просто, знищення кожної павутинки призвело до вивільнення енергії, причому вивільнення йшло чомусь у тепловому спектрі.

       Але що таке легкий опік перед свободою? Правильно ніщо, для того щоб упевнитися в результативності, я ще пару павутинок знищив за допомогою своєї крові. Так, відчуття при цьому були далекі від приємних, але я прямо таки відчував, що в місцях опіків я тепер трохи виділю енергію з організму, щоправда, вона за кілька миттєвостей все ж поглиналася сусідніми павутинками.

     Я вже було зрадів і зібрався все за раз лінії знищити, як знову спочатку відчув в емоційному плані, що до мене наближаються двоє розумних, до того ж від них виходив лише інтерес без будь-яких позитивних або негативних емоцій. 

      Ледь не плюнувши з досади, я зрозумів, що зараз мені знову доведеться чекати і прикидатися, доки ці виродки не покинуть мене. Довелося повернути вироблення крові до норми, інакше та, що була за межами тіла, не помістилася б.

   Відчуття при поверненні крові назад в організм були далекі від приємних, але це потрібно було зробити, щоб не запідозрили нічого мої гості. Цього разу повертати кров в організм було дещо складніше, бо форсоване вироблення крові змогло відновити вже практично три чверті витраченої крові.

     Тиск крові в організмі дещо зріс, що відразу призвело до погіршення самопочуття, але наноботи кинулися на нормалізацію ситуації. Тепер мені залишалося лише дочекатися відходу гостей для того, щоб продовжити своє звільнення.

      Як виявилося, до мене в гості прийшли найголовніші мої полонителі. Цього разу вони мені нічого не говорили. Хорні одразу ж зі входу відправив у мене якусь псионічну техніку. 

      Я, природно, ні ухилитися, ні якось протидіяти не міг, тож я просто чекав, що ж вона робить. Спочатку нічого не відчувалося, але незабаром легкий біль у голові натякнув, що ж робить вона насправді. А коли нейромережа почала знову ставити перешкоди, відразу стало зрозуміло, що робить ця техніка.

     Як виявилося, це була ментальна техніка і Хорні намагався встановити зв'язок із моєю свідомістю. Протистояти я йому не міг, оскільки просто наросто не знав, як це можна робити, але ось нейромережа могла ставити перешкоди на шляху ментального проникнення.

     Як же я цьому зрадів, а то не дай боже вони змогли б дізнатися, що я планую втекти і те, яким чином я збираюся це зробити. Не знаю чи зможе на всі сто відсотків захистити свідомість нейромережа, але буду на це сподіватися. Як читав у голонеті, лише А-рангові псиони примудрялися підкоряти попри протидію нейромережі.      

     Близько двохсот років тому в Співдружності сталося кілька неприємних подій, пов'язаних із псионами менталістами. Тоді об'єднавшись десяток псионів вирішили взяти під свій контроль цілу державу. 

        І їм це цілком вдалося, але утримати владу їм не вдалося, народ збунтувався від того, що потрібно було виконувати відверто дурні накази президента республіки. 

     Загалом сталася революція і тоді всі дізналися, що все вище керівництво перебувало під ментальним контролем. По всій Співдружності прокотилася хвиля недовіри до керівництва держав, і щоб заспокоїти населення старші раси поділилися розробкою постановника перешкод для ментальних технік. 

     І це їм вдалося. Народ як збожеволілий став скуповувати з'явилися імпланти захисту свідомості. О це був період надшвидкого збагачення кількох корпорацій. 

     Спочатку виробляли різні захисні імпланти, але раптово через десять років єдиним володарем секрету виготовлення постановника перешкод для менталістів виявилася корпорація "Нейромережа".

    Тоді вони стали вимагали за встановлення захисту великі гроші, але за кілька десятиліть захист почали встановлювати на всі нейромережі, крім базової, просто підвищивши їхню вартість. Тож у мене хоч і примітивний захист та був.

     Судячи з обличчя Хорні, що скривилося, вона працювала досить непогано. Той постояв поруч зі мною кілька хвилин, а потім відсахнувся з зблідлим обличчям від мене. Явно щоб він не робив це йому давалося важко.

     Мазахст підхопив свого колегу і матеріалізував щось схоже на крісло, куди й посадив Хорні. Для себе він так само створив крісло, щоправда дещо незвичної форми через різницю фізіології, і з цікавістю подивився спочатку на мене, а потім на Хорні.

      —  Ну що там? -- запитав Мазахст у свого колеги.

      —  Все той самий захист, - вилаявся Хорні, - Таке відчуття, що в нього розум ройового типу, а ти сам знаєш, як зчитувати щось подібне.

      —  Пам'ятаю, пам'ятаю на війні розвідників акерів захопили і мене як єдиного мага в загоні змусили його прочитати. Я тоді ледь з глузду не з'їхав, - згадавши явно щось неприємне, вимовив він, - То, можливо, він завербований агент цих комах? - стрепенувся Мазахст, мабуть, ця ідея йому не приходила до цього моменту.

      —  Сумніваюся, - відповів Хорні, - Я перед відправленням із тобою на практику проходив курси підвищення кваліфікації. Так там нам показували завербованих агентів рою. Це щось інше, зовсім інше, але водночас чимось схоже. 

      —  Може бути інший рій? -- поставив запитання Мазахст.

      —  Це вже точно ні. - відмахнувся Хорні,- Те, що я скажу, не афішується, але в принципі особливою таємницею не є. Два рої вийшли на контакт із керівництвом імперії і надали всі можливі дані. Вони хочуть знищення акерів не менше за нас. У їхній державі є розбіжності, багато королев хочуть миру з нами, але правлячий рій занадто сильний, щоб протистояти їм. Ось і хочуть за допомогою нас скинути акерів. Щоправда їм це не особливо вдається. Тож можу сказати гарантовано це точно не агент інших роїв. Мені здається, малятко Мікіль може мати рацію.