Афанасій Фрезер - 100 чарівних казок світу

ту фортецю на вершині пагорба, вияви честь господині – нашій се-стрі-красуні.

У фортеці його приймали по-царськи, а нескінченні розповіді про його подвиги зробили своє діло: красуня велетка закохалася в Назара Хороброго, що знову ж таки зіграло йому на руку.

У цей час об'явився поблизу тигр і унадився розоряти ці землі. Честь убити звіра, звичайно, випала Назару Хороброму!

Дізнавшись про це, Назар кинувся бігти в напрямку до рідної домівки, але всі вирішили, що він виступив на тигра. Наречена його зупинила:

– Без зброї не пущу. Візьми зброю і щасливого полювання!

Узяв Назар зброю з її рук і почимчикував до лісу. А там виліз на дерево, сподіваючись так розминутися з хижаком.

Але чортів тигр, як навмисне, розлігся під тим самим деревом. Побачивши звіра, він з переляку впав з гілляки… просто на смугасту спину – звір як понесе! Перед очима у Назара замиготіли долини і гори… А народ тільки дивується: Хоробрий Назар осідлав тигра!

Підживились вони відвагою у свого легендарного героя, з войовничим кличем і чим попало озброєні напали вони на тигра й убили звіра.

– Яка прикрість! – сказав Назар, коли все вже було позаду. – І треба було вбивати його тепер, коли я приборкав його.

Звістка про перемогу над звіром дісталася фортеці. Чоловіки й жінки, старе й мале – усі вийшли привітати переможця.

На радощах зіграли весілля Назара Хороброго з красунею велеткою. Тиждень славили молодих.

А в сестри велетнів уже був жених – правитель сусідньої країни. Як дізнався він, що його наречену віддали за іншого, зібрав військо і пішов війною на сімох розбійницьких отаманів.

Вишикувалися велетні перед Назаром Хоробрим – чекають наказів.

Знову Назар хотів утекти до рідного села. А всі вирішили, що він у чому був хоче відбити атаку ворога, стали його за руки хапати:

– Почекай воювати без меча та обладунку. Хоч і герой ти, але одна голова на плечах!

Шпигуни сусідського короля свою роботу знали, і прокотилася ворожим табором чутка, що Хоробрий Назар сам-один, беззбройний на поле битви поспішає. Насилу стримали його. А тепер за ним стоять стрункі лави солдатів.

Вивели на скаковище необ'їждженого жеребця, допомогли Назару в сідлі влаштуватися.

Солдати почали горлати, йдучи за своїм воєначальником:

– Слава Назару Хороброму! Смерть ворогові!

Баский кінь, почувши під собою невпевненого верхівця, заіржав і щодуху помчав на ворога. Солдати вирішили, що Назар Хоробрий правує жеребцем, і з радісним кличем кинулися в атаку.

Зрозумів Назар, що не втриматися йому в сідлі, схопився, як за останню соломинку, за найближче дерево, а воно гнилим виявилось. Вирвав його Назар, а воно – як колода завтовшки. Вороже військо п'яти показало.

– Рятуйте свої життя! Назар Хоробрий дерева з корінням вириває!

Переможцем повертався Назар Хоробрий у фортецю велетнів, де на нього чекав трон.

Брехун

Жив-був цар, дуже до небилиць охочий. І видав він указ:

«Хто прийде до мене зі своєю вигадкою і у відповідь почує «брехун» – тому дарую півцарства».

Першим прийшов пастух:

– Довгих тобі літ, царю! Була у мого батька палиця, якою можна було аж до неба дотягнутися і Чумацький Шлях замутити.

– Може бути, – кивнув цар. – Ось у мого діда була люлька, так він її од сонця прикурював.

Пішов пастух з порожніми руками.

Його змінила швачка:

– Пробач, царю, що забарилася. Вчора така гроза трапилася, що блискавка небеса розрізала – довелося зашивати.

– Добре діло робила, – похвалив цар. – Та, мабуть, гнилими нитками штопала – вранці дощ знову пішов.

Пішла і швачка піймавши облизня.

А бідняк з міркою в руках тут як тут.

– За чим прийшов? – здивувався цар.

– Ти мені мірку золота заборгував.

– Я? Тобі? Мірку золота? – зарепетував цар. – Брехун!

– А, брехун? Півцарства щоб зараз мені було.

– Свята правда, забув! – почав шукати шляхи до відступу цар.

Але вже й не бідняк йому каже:

– Ну так відсипай мірку золота!

Примечания

1

Топхельм – від нім. topf – каструля, горщик, закритий конусоподібний шолом, що виник наприкінці XII століття, в розпалі хрестових походів.

2

Дарня – жалувана грамота.

3

Магістрат – у Давньому Римі: особа, що обіймала державну осаду, представник влади.

4

Пікти – група племен, стародавнє населення Шотландії.

5

Катик – кисле молоко.

6

Редешосе – назва першого поверху у Франції. Другий, відповідно, називається «бельетаж».

7

Фірман – указ.

8

Клотик – кружечок на кінці щогли або флагштока для пропускання фалів (тросів).

9

Карбас – великий човен для риболовного промислу і перевезення вантажів.

10

Мезенці – мешканці Мезеня, міста в Архангельській області.

11

Братина – старовинна посудина для пиття.