Наталія Ярославівна Матолінець - Академія Аматерасу, Наталія Ярославівна Матолінець

Розділ 16

Р. Н. С

Зіґфрід Драконоборець. Фрігг Дін. Баст. Дітріх… Список імен був недовгим, проте кожне з них Рен знала. Список загиблих у ніч протистояння з великими й милостивими Стовпами Всесвіту. Її ім’я, ім’я Закса Нортона та ще Амона Діоніса повинні були опинитися там.

Після того як Рен опритомніла, виявилося, що вона лежала мертвою менш ніж дві доби. Похорон запланували на ранок її пробудження. Як з’ясувалося згодом, вона здійснила неможливу річ — дякую, Ніко! — і з її подачі Нитки стали зростатися так стрімко, що в Академію вже навіть навідались перші гості.

Першими гостями були Зевс Громовержець та його партнерка з дуального світу Герес Деа Юн. Рен радісно побачила, що браслет із чорних намистин обвиває зап’ястя Закса, зберігаючи цим і його життя. А значить, Зевс дотримав обіцянки.

Після пробудження в залі з надгробками й зустрічі з Заком, який виклав їй події останніх двох днів у скороченій версії, Рен раптом розгубилася. За словами хлопця, Нікта й інші одногрупники ще лежали в лікарні. Власне кажучи, там були майже всі.

— І тобі варто зазирнути до Керна, — сказав Закс тихо, все ще розглядаючи її як неймовірне диво, котре можна випадково зламати.

— Спершу я навідаю Аматерасу: повідомлю, що не потребую могильної плити.

— Як хочеш. Тепер усе, як ти захочеш.

І вони пішли до Аматерасу, залишаючи позаду тиху, холодну залу, наповнену скорботою і — надією на майбутнє.

Коридори зустрічали пусткою. Рен визирнула з вікна — сонячне світло заливало руїну в дворі, і скидалося на те, що Академії дісталося гірше, ніж вона думала.

— Аматерасу зараз зосереджує наші сили на лікуванні постраждалих, — пояснив Закс, слідкуючи за її поглядом.

— Звичайно, — кивнула Рен. — Ми спокійно переживемо кілька днів без клумб…

Дівчина одразу впізнала Герес у кабінеті директорки. Хай та й відрізнялася від тієї студентки, яку вона пам’ятала з мимобіжної зустрічі в підвалах.

Коли Рен і Закс з’явились у дверях кабінету, на обличчі Аматерасу вималювалось таке щире здивування, що білі щоки директорки вкрились червоними плямами.

— А тепер ви що-небудь зможете мені пояснити, Нортоне? — вона звернулась до Закса, очевидно, вважаючи, що Рен їй привиділась.

— Я можу пояснити все сама, — дівчина ступила вперед. — Почнімо з того, що… Вам щось каже ім’я Ніка, богиня перемоги?

Червоні вуста Аматерасу привідкрилися. Рен почала розповідь — про все, що сталося після того, як останній подих покинув її. За винятком, може, деяких деталей…

— Що ж, вітаю вас із поверненням до життя, студентко Савітрі, — коли оповідь завершилась, Аматерасу вгамувала свій подив. — А тепер, Герес, продовжимо нашу розмову?

Рендалл і Закс присіли на крісла біля дверей і прислухались.

— Після розриву Ниток ми опинилися в дуальному світі з Зевсом, як і обіцяли Мойри, — почала гостя, позираючи вгору. — Слова не справдились для мене, Ама-мі. Він не полюбив, навіть коли ми опинилися в одному світі, відрізані від усіх інших… Згодом таємно від Зевса я почала розробляти Браму. Хотіла виправити ситуацію, — Герес на мить замовкла. — У далекому минулому двоє прибульців прийшли сюди з майбутнього. Вони дізналися про мою змову з Гекатою та Мойрами. І порвали тканину реальності, бо пройшли крізь час. Спочатку я мріяла їх знищити, щоб вони не порушили моїх планів. Але потім виявилося, що їхня подорож набагато небезпечніша для Академії в майбутньому. Бо утворилася лазівка… Коли Сансара проходила крізь численні світи в пошуках свого грішника, я дізналася, що цією лазівкою можуть скористатися Стовпи, щоб знищити вас. Тож відправила Бентен Акай сюди. Вона мала випробувати Браму. Вона мала померти для моєї справи… І — вона мала зашкодити Рендалл Савітрі, бо другий мандрівник був важкою ціллю. Але поки Бентен збирала сили та заточувала свої вміння, поки чекала потрібного моменту на відкриття Брами — вона спізнилася. На жаль, її сили навіть з артефактами від Гекати виявилось недостатньо, тож я не змогла скористатися переходом, не змогла попередити. Натомість він дозволив завітати до вас тій богині, яка виявилась найближче до світу Академії.

— Афіна Паллас, — прошепотіла Аматерасу.

— Так. Але Геката теж мала допомогти. Вона казала, що пришле свого спадкоємця в Академію.

— Покровителька чаклунства, — Рен одразу ж пригадала, про кого йшлось. — Вона виконала свою обіцянку. Її учениця двічі мене мало не вбила. До іншого мандрівника в часі вона злякалася підступатися, бо він надто могутній.

— Вона хотіла як краще, — скорботно відказала Герес.

— Ні, — відрізала Аматерасу. — Вона хотіла справити враження на Цукійомі. На мого брата. Ось тільки Геката не знала, що розірвані Нитки не закривають ходу на тіньовий бік. Вона програла, сама відрізавши себе від світу Цукійомі.

— Дивні речі відбуваються, — обережно мовила Герес. — Я не можу уявити, щоб тіньові прийшли на допомогу.

— Перш за все, це підопічний Зеусу всіх нас здивував, — Аматерасу всміхнулася. — Ти могла б узагалі уявити, що Громовержець передасть свою силу хлопчиськові, якого навіть немає в Словах? А те, що богиня перемоги буде весь цей час у нас під носом? А те, що студенти стануть на бій зі Стовпами Всесвіту? Або що в нас зустрінуться богиня ночі і бог сонця, котрі покохають одне одного? А як щодо того, що тіньові не просто прийдуть на допомогу, а ще й приведуть Стовпів зі свого боку?.. — Усмішка Аматерасу ставала все ширшою, і врешті вона додала: — Ми живемо в надзвичайні часи, Герес!

Після цього Аматерасу попросила Закса і Герес залишити її наодинці з Рен. Вона вийшла з-за столу, вперла руки в коліна — зовсім як це робила Бентен — глибоко вклонилась. І подякувала.

— Я пішла на ризик перед першим візитом Сансари, — повела директорка далі. — Попросила брата заховати Діоніса так, щоб його ніхто не знайшов. Бо хто вирішить шукати в тіні бога сонця? Ніхто. Цукійомі погодився з однією умовою: я