Іван Карпенко-Карий - Драматичні твори

Граф. Іду, іду! Ви на сцені — і я іду.

В с і виходять.

ЯВА II

Крамарюк і Ваніна.

Крамарюк. Граф вийшов для виду і зараз вернеться. Ваніна. Я боюсь, Стьопочка! Та ще лиха година принесла підглядача Хвилю... Не знаю, що робить.

Крамарю к. Ах, мій ангел, а я нащо? Ви поїдете з графом, Іван Макарович — з графинею, а Хвилі я скажу, що у вас болить головка, і сам піду з ним вечерять,— от і все! А поки Іван Макарович скінчить спектакль, поки вернеться з вечері,— ви будете спать сном праведниці.

Ваніна. Гляди, Стьопа, щоб ми не попались: Ваня ревнивий, а у ревнивих очі бачать учетверо, а чуття уявляє їм все невідоме вдесятеро.

Крамарюк. Я, Людечка, старий горобець,— одні зуби з’їв, другі вставив,— зо мною в сільце не піймають! Притому все склалось натурально: Іван Макарович — з графинею, а ви —з графом. Ха-ха-ха! І там, і там — безгрішний флірт, може, який невинний поцілуйчик, та й годі!

Ваніна. Що ти, Стьопа! Ти знаєш, як я люблю Ваню... Мені просто хочеться покататись хорошими кіньми.

Крамарюк. Ангел мій! Це непрактично! Невинний поцілуйчик дасть графу надію в будущині — і от в бенефіс подарунок.

Входе граф.

ЯВА ІН Ті ж і граф.

Ваніна. Граф! Ви не в театрі?

Граф. Голова почала боліть... А ніч чудово поетична: морозна, ясна; я хочу проїхатись за город, поки спектакль скінчиться... Хочете зо мною?

Ваніна (соромливо). Ніяково...

Граф. Зо мною?

В а н і н а. Щоб не подумали чого,— я соромлюсь.

Гра ф. Соромливість красить женщину взагалі, а гарну— робить кращою удвоє. Прошу!

Ваніна. Степан Кузьмич, можна?

Крамарюк. З графом, Людечка? Можна!

Ваніна (до Крамарюка). На ваш отвіт... (До графа.) Зараз! Ждіть в вестибюлі. (Хутко вийшла,)

Г р а ф (подає руку Крамарюку). Спасибі. Вечеря за мною. (Виходе.)

Крамарюк (проводоюає). Рад служить! Рад служить! (У двері.) Вася, Вася!

ЯВА IV

Крамарюк і порт ний. ^

Кактус (на дверях). Тихо! Іван Макарович на сцені. (Зник.)

Входе п о р т н и й.

Кр а м а р ю к. Приший мені, голубчику, пуговицю до сюртучка, і там під пахвою трошки розпоролось. (Скидає сюртук.)

Портний зашиває.

Порты и й. Іван Макарович сьогодні сердитий: Людмилі Павловні пальцем посварився, а мене тут же вилаяв ні за се, ні за те...

Крамарюк. Роль, знаєш, така бішена: страсть, ревність, в п’ятім акті давить жінку... ну і настрій!:. Легко, думаєш, задавить женщину? Великий артист говоре, як Отелло, а почуває, як Іван Макарович! Може, і у нього є своя Дездемона, а у Дездемони Касіо, а збоку Яго 8... ке-ке-ке!

Портний. Здається, граф.

Крамарюк. Тс! Вася, ні слова! Боже тебе сохрани, хто-небудь почує.

Входе Хвиля. Портний кінчив роботу, подає сюртук. Крамарюк надіває.

Спасибі. (Тихо.) Вийди!

Портний вийшов.

ЯВА V Крамарюк і Хвиля.

Хвиля. Дозвольте з вами познакомитись: Хвиля, друг і приятель Івана Макаровича.

Крамарюк. Артист Крамарюк, друг і приятель Івана Макаровича.

Хвиля. А?.. В такім разі і ми повинні буть приятелями...

Крамарюк. Дуже рад!

Хвиля. Не менше! Я, знаєте, драм і страшних трагедій не люблю. Доволі з нас і своїх драм в щоденнім житті!

Крамарюк. Так, так! Ах, в житті багато драм, я сам люблю більше кумедію.

Хвиля. Будем правду говорить, що хороша з сучасного життя драма теж слухається охотно.

Крамарюк. А-а! Так, так! І я люблю хорошу, з сучасного життя драму.

Хвиля. Хоча тепер драми з сучасного нашого життя нема, все більше переводні.

Крамарюк. Переводні, всі переводні.

Хвиля. А з нашого життя одноманітні, безідейні; флірт — і більш нічого.

Крамарюк. Одноманітні, аж нудить, безідейні, флірт — і більш нічого... Справедлива рецензія!

X в и л я. А де ж Людмила Павловна?

Крамарюк. Голова розболілась, пішла додому.

X в и л я. А я хотів з нею повечерять.

Крамарюк. Знаю, знаю...-Людочка теж мій друг і приятель. Вона мені сказала: «У мене головка болить, а ти, Стьопочка, іди з моряком вечерять!»

Хвиля (про себе). Ідея! За вечерею підпою і вивідаю все, що для мого плана треба. (До Крамарюка.) Прошу, прошу!

Крамарюк. Сердечно дякую, сердечно дякую. Людочка так і сказала: «Він сам тебе попросить». Ке-ке-ке... Мене граф просив, але я відрікся. Не люблю аристократів, хоч і сам потомствений дворянин.

Хвиля. А Іван, здається, з графинею? (Клаца язиком.) А?

Крамарюк. Кс-ке-ке! Великий'' артист нарозхват!.. Тілько Іван Макарович — ні-ні!

Хвиля. Боїться Ваніной?

Крамарюк. Ваніной? (Довго дивиться на Хвилю, кача головою.) Не знаю.

Хвиля. Ну от, ну от! Це не таємниця — всі знають.

Крамарюк.. Невже всі знають?

Хвиля. Та що там, залишіть! І ви знаєте.

Крамарюк. Я?! Ке-ке-ке! Ви не прокурор?

Хвиля. Е, дружище, при чім тут прокурор? Ви старий кіт і розумієте добре, що кохання не утаїш, а публіка слідкує за кожним рухом знаменитого артиста — ну, і знає все.

Крамарюк. Правда, правда. ГІубличність страшенно цікава. Єсть такі, що, повірите, розпитують, що їсть Іван Макарович; ну, а брехунців у нас в трупі багато, і від них все йде у світ... Живіть тихо, смирно — ніхто не знатиме й хто ви; а бийтеся, лайтеся, сваріться, залицяйтесь, то не тілько всі будуть підслухувать, розпитувать, а навіть у двері заглядають! Ка-ка-ка! Люди люблять скандали більше, ніж людей.

Хвиля. Та тут і скандалу нема. Світова річ: Іван Макарович без жінки, Ваніна незамужня, діявольськи, гарна, куліси, ілюзії, настрій, молода кров, ну... Натурально.

Крамарюк. Натурально, натурально! Я не судю! Боже сохрани! Я нікого не судю; сам був молодим.

Хвиля.Та ви ще й тепер, певно, ходок!

Крамарюк. Ке-ке-ке! Більше язиком!

X в и л я. А! Ха-ха-ха!

Кактус (у двері). Тихо! (Зачиняє.)

Хвиля. Ну, дружище, я тільки сьогодні приїхав, не поспів зробить Іванові візита. Де вони живуть?

Крамарюк. В отелю «Росія»; розкішні номера.

Чуть аплодисменти.

Хвиля. Кінець акта?

Крамарюк (прислухається). Так; визови! (У двері) Вася!

Хвиля. Ходім пропустимо.

Крамарюк. Коньячку? А-а-а! Жаль, що ми не пішли раніще, тепер треба підождать Ваню.

Входе портний.

Хвиля. Я тікаю. (.Виходить.)

Крамарюк. І я прибуду зараз. (До портного.) Будь тут; може, що треба.

ЯВА VI

Крамарюк, портний, потім У с а й.

Портний. Івана Макаровича оточили дами — не дадуть і переодягтись.

Крамарюк. А Усая не бачив?

Портний. Там, лає робочих.

Крамарюк, Сердитий?

Портний. Збор неповний.

Крамарюк. Погано. Не