Джек Лондон - Джек Лондон. Твори у 12 томах. Том 09

Біллі зрозумів і у захваті скрикнув:

— Та з вас неабиякий фермер!

Едмунд усміхнено глянув на свою дружину.

— Що ти на це скажеш, Анет?

Її блакитні очі зблиснули.

— Та він, мої любі, зроду-віку не господарював, він тільки знає, як усе це треба робити, — Вона показала рукою на заставлені книжками стіни. — Він вивчає всяке добро. Він вивчає всі ті добрі речі, що їх створили в світі добрі люди. Найбільше він кохається в книжках та теслярстві.

— А Дулсі?.. — лагідно заперечив Едмунд.

— Так, він любить ще й Дулсі,— засміялася Анет. — Дулсі — це наша корова. Джек Гастінгс ніяк не може вирішити, хто кого більше любить: Едмунд Дулсі чи Дулсі Едмунда. Коли він виїздить до Сан-Франціско, Дулсі впадає в тугу. Едмунд так само тужить і спішить вернутись. О, через Дулсі я пережила стільки мук від ревнощів! Але треба визнати, що ніхто так не розуміє Дулсі, як він.

— Це єдина практична річ у господарстві, яку я знаю з власного досвіду, — підтвердив Едмунд. — Щодо джерсейських корів я фахівець. Можете завжди питати у мене поради.

Він підвівся і підійшов до полички з книжками; тепер вони побачили його прегарну постать на ввесь зріст. З книжкою в руці він зупинився, щоб відповісти на запитання Сексон. Ні, москітів тут немає, хоч, правда, одного літа, коли південний вітер віяв десять днів підряд — нечувана в цих краях річ! — сюди занесло трохи москітів з бухти Сан-Пабло. Що ж до туманів, то саме завдяки їм долина й родюча. Але тут, під заслоною гори Сономи, тумани не нависають низько. Насуваються вони за сорок миль з океану, гора затримує їх, і тумани підіймаються вище в повітря. До того ж «Затишний Притулок» і ранчо «Мадрон» лежать, на щастя, у вузькій теплішій смузі, тож навіть морозними зимовими світанками температура тут завжди на кілька градусів вища, ніж деінде в долині. Власне, мороз у них трапляється лише вряди-годи, інакше не могли б тут зростати деякі сорти помаранчів і цитрин.

Едмунд усе читав різні заголовки й навідкладав уже цілу паку книжок. Він розгорнув верхню з них «Три акри й свобода» Болтона Гола і прочитав їм про одного старосвітського фермера, що проходив за рік шістсот п’ятдесят миль, обробляючи своїх двадцять акрів, і збирав урожай у три тисячі бушелів поганенької картоплі; а тоді про іншого, «новочасного» фермера, що обробляв тільки п’ять акрів, проходив за рік тільки двісті миль і вирощував ті самі три тисячі бушелів, але ранньої добірної картоплі, яку продавав багато дорожче, ніж перший.

Сексон брала в Едмунда книжки і, передаючи їх Біллі, читала назви. Тут були «Каліфорнійська садовина» Віксона, його ж таки «Каліфорнійська городина», «Угноєння» Брукса, «Домашня птиця» Вотсона, «Зрошення та дренаж» Кінга, «Поля, фабрики й майстерні» Кропоткіна та «Фермерський бюлетень», ч. 22, темою якого була годівля худоби.

— Коли вам треба буде ще якихось книжок, ласкаво прошу до мене, — сказав Едмунд. — У мене сотні книжок про сільське господарство, всі агрономічні бюлетені… І коли матимете вільну хвилинку, обов’язково прийдіть познайомитися з Дулсі,— гукнув він їм навздогін.

РОЗДІЛ XIX

Приїхавши з каталогами, насінням та сільськогосподарськими книжками, місіс Мортімер застала Сексон за читанням книжок, позичених в Едмунда. Сексон показала їй садибу, і місіс Мортімер прийшла в захват від усього побаченого, так само як і від умов оренди, що передбачали право орендарів у майбутньому придбати ферму в свою власність.

— Ну, а тепер — що робити, — промовила вона нарешті.— Сідайте ви обоє і поміркуємо. Це військова нарада, і ніхто в світі, крім мене, не скаже вам, що треба зараз робити. Воно й не диво. Якщо вже я реорганізувала велику міську книгозбірню і склала до неї каталог, то хіба я не знайду, що порадити молодому подружжю? Отже, з чого нам почати?

Вона на хвильку замислилась.

— По-перше, ранчо «Мадрон» дістали ви за безцінь. Я знаюся й на грунті, і на краєвидах, і на кліматі. Це ранчо — золоте дно. В цьому лузі — справжній скарб. Щодо обробки землі я вам скажу пізніше. Найперше — земля. По-друге, що ви будете з нею робити? Заробляти на прожиття? Так. Городину садовити? Звичайно. А куди ви її подінете, коли вона достигне? Продаватимете. Де? А ось послухайте. Ви повинні зробити так, як я зробила. Обійдіться без посередників! Продавайте прямо споживачеві. Створіть собі свій власний ринок. Знаєте, що я бачила в цій самій долині з вікна вагона, їдучи до вас — кілька миль звідси? Я бачила готелі, джерела, літні й зимові курорти — а це означає людність, споживачів, ринок. Як постачається той ринок? Я надаремне шукала городів. Ану, Біллі, запряжіть-но коней і по обіді провезіть нас трохи із Сексон. Покиньте всі ваші справи. Хай поки що воно буде так, як є. Нема рації будь-куди їхати, не знаючи адреси. Пополудні ми пошукаємо цієї адреси. Тоді знатимемо, що й до чого… — докінчила вона, всміхаючись до Біллі.

Але Сексон не поїхала з ними. Занадто багато роботи набралося в хаті, що стояла так довго пусткою, та й треба було приготувати кімнату для місіс Мортімер на ніч.

Час вечеряти давно минув, коли повернулися місіс Мортімер та Біллі.

— Ну й поталанило вам, дітки! — відразу почала місіс Мортімер. — Ця долина тільки-но прокидається. Ринок у вас під боком, і конкурентів нема. Я так і думала, що всі ці курорти недавні — Кальєнте, Бойс-Гот-Спрінгс, Ель-Верано та інші. І в самому Глен-Елені є три невеликі готелі,— зовсім близько. О, я вже й перебалакала з усіма власниками та директорами.

— Вона мудра голова! — захоплювався Біллі.— Вона й до господа бога піде з діловими пропозиціями. Побачила б ти її!

Місіс Мортімер усміхнено сприйняла комплімент і повела далі:

— А звідки їм привозять городину? Фургонами за дванадцять-п'ятнадцять миль із Санта-Рози та Сономи. Там найближчі городні ферми, а коли тієї городини не вистачає,— мені казали, що це буває частенько, бо попит усе росте, — то мусять посилати по городину аж у Сан-Франціско. Я їм відрекомендувала Біллі. Вони пообіцяли сприяти місцевому городництву. 1 до того ж їм це на руку. Ви постачатимете за таку саму ціну таку саму городину; тільки подбайте, щоб ваша була краща й свіжіша. І не забувайте, що постачання вам коштуватиме значно дешевше — бо ж це під боком.

Одноденні яйця тут не підуть. Варення та джеми — так само. На терасі у вас тут багато ділянок, але городини не посадиш.