Анна Стоун - Мідь та Золото, Анна Стоун

- Валяй.

- Дістали…

- Ти дуже вихований. Я б сказала на це по іншому.

- Я б теж сказав. Але не при тобі. У мене немає усіх інгредієнтів. Тому треба когось послати у магазинчик з травам зранку.

Передавши слова Альбрехта Станці, Рада повернулася знов до спальні. Альбрехт лежав з відкритими очима.

Вмостившись поряд, дівчина поклала голову на подушку. Вона правильно зробила, що пішла до них сама. Чомусь не було впевненості, що Альбрехт не прибив Вогана на місці.

Їй раптом захотілося знов притулися до нього та покласти голову на плече. Але вона цього не стала робити. Хлопець лежав, дивлячись у стелю.

«Хто ми один одному? Хто?»