Олена Гриб - "Каселона". Шалений рейс, Олена Гриб

Леві притиснула долоні до вух, намагаючись позбутися нав’язливої ​​мелодії. Сумна пісня про розставання та смерть безнадійно засіла у мозку. Огидний стан… Натягнуті нерви заважали зосередитися.

Наче прокляли її ще в дитинстві. Прирекли на безконечні образи й непорозуміння.

– Гей, шльондро! Ти чула? Щось вибухнуло!

Ні, Леві не чула ні вибуху, ні крику заплаканого Матіаса. Вона сиділа за столиком у кутку, протилежному від ліжка молодого Антеса, і сумувала. Тобто читала електронні медичні довідники, а нудьга накотилася сама собою. Опиратись їй було марно.

– Ми зараз потонемо! Зніми наручники, аліанська хвойдо!

Леві постаралася відсторонитися від злих викриків. Матіаса дратувало все навколо, тому не мало сенсу звертати на нього увагу.

– Я ще дістану тебе!

Вона сильніше затиснула вуха руками і заглибилась у читання.

«Оніксідрол»… Монографія про ефіри, що використовуються або можуть використовуватися в медицині, такого препарату не знала, натомість у ній описувався якийсь «Елініт» – наскільки вистачало знань Леві, це був інопланетний аналог «Оніксідролу». Можливо. Віднедавна вона нічого не стверджувала категорично. Тим паче, йшлося про секрети Дослідницького центру.

Або про вкрадену формулу.