Ігор Іванович Якимушкін - Стежкою легенд

вагу золота. В античному Римі келихи, виготовлені з рога цієї тварини і пофарбовані «у три згадані Ктезіасом кольори — білий, чорний та червоний, — застосовували як протиотруту впливові особи, що, за оповідями істориків, жили, весь час очікуючи підсипаної до їжі отрути.

Опис Плінія [19] ще ближчий до оригіналу: «В Індії полюють на надзвичайно дикого звіра, що зветься єдинорогом. У нього голова оленя, ноги слона, хвіст свині. Решта тіла нагадує коня. Він грубо мукає. Один чорний ріг завдовжки два лікті стирчить у нього посеред лоба. Кажуть, що цього звіра не можна піймати живцем».

Отже, ми встановили, що прабатьком легенди про єдинорога був індійський носоріг. Проте не всі знавці давніх міфів з цим погоджуються. Ще одна тварина змагається за честь уважатися предком уславленого чудовиська.

ВІД ІОВА ДО МАРКА ПОЛО

У біблії, у так званій книзі Іова, є така малозрозуміла сентенція:

«Чи захоче єдиноріг прислужувати тобі й заночувати у яслах твоїх?

Чи зможеш мотузкою прив'язати єдинорога до борозни, і чи стане він боронувати за тобою поле?

Чи покладешся на нього, тому що він силу має велику, і надаси йому роботу твою?

Чи повіриш йому, що він зерно твоє поверне і складе у клуню твою?»

Про якого єдинорога йдеться і у який спосіб він може складати зерно до клуні? Ані з останнього, ані з передостаннього опису це не ясно. Єдиноріг згадується у біблії ще сім разів, але в іншому смисловому контексті.

Як тепер з'ясовано, з біблійним єдинорогом сталася кумедна історія, його ім'ям було названо у «священній книзі» тварину, що не мала ніякого відношення ні до міфічних, ні до справжніх єдинорогів. Тому в біблійних текстах єдиноріг — одна, а в пізніших християнських легендах зовсім інша тварина. Їхній характер і вигляд такі несхожі, що ця невідповідність не раз збивала з пантелику отців церкви — тлумачів священного письма.

А сталося це прикре непорозуміння ось з якої причини.

Перші перекладачі біблії з єврейської мови на грецьку [20], на свій подив, надибали згадку в ній про невідому їм тварину. І хоча «редколегія» перекладачів налічувала десь аж сімдесят чоловік, серед них не виявилось жодного достатньо освіченого лінгвіста, щоб встановити, про яку тварину йдеться.

Чи довго вони перебували ні в сих ні в тих — достоту невідомо. Нарешті котромусь, мабуть, сяйнула думка.

— Браття! — вигукнув він. — Та це ж єдиноріг!

— Авжеж єдиноріг, — загомоніли інші, — хто ж би то був інший!

Перекладачі пригадали, очевидно, того самого «великогабаритного» звіра — героя багатьох давньоєврейських оповідань, який не вмістився в Ноєвому ковчезі і плив слідом, спираючись кінцем рога на облавок.

І «сімдесятка» вирішила охрестити нещасного реєма єврейської біблії грецьким словом «монокерос», тобто єдиноріг.

Усі наступні перекладачі біблії на мови своїх народів вже не замислювалися над змістом перекладу, коли слово «монокерос» перекладали англійською як «юні-корн», німецькою — «ейнгорн», французькою — «лікорн», російською — «єдиноріг».

Безграмотність перекладу призвела до того, що весь християнський світ століттями вірив у фантастичного єдинорога, якого ніхто ніколи не бачив і про якого, окрім безглуздих байок, нічого не знали. За античних часів люди також вірили в єдинорога. Ви пригадуєте: про нього писали грецькі та римські натуралісти. Але то була абсолютно реальна тварина — носоріг. Образ його після багатьох переповідань дуже спотворено, це правда. Та все ж таки в античному єдинорозі легко убачити риси живого оригіналу, якому той зобов'язаний своїм походженняМ.

У християн же єдиноріг — звір вищою мірою фантастичний, що не має свого образу й подоби в природі. Він породжений непорозумінням і неуцтвом.

Археологи, провадячи розкопки на місці стародавніх міст Середнього Сходу, знайшли ассірійські й вавілонські барельєфи та письмена, з яких з'ясовано, що давньоєврейське слово «реєм», перекладене спритною сімдесятою як «єдиноріг», означало насправді дикого бика тура, прабатька нашої свійської худоби.

Тур. Фотокопія зі старовинної польської картини. Англійський зоолог Сміт знайшов її в антикварній лавці Аугсбургу. Краще з зображень тура, що дійшли до нас.

Можливо, перекладачів біблії, що назвали тура єдинорогом, увели в оману деякі ассірійські та вавілонські барельєфи, де турів зображено однорогими. Правдами колеса колісниць, і ноги коней, що переслідують турів, намальовані (вірніше, висічені на камені) теж удвічі менші числом, проте на це не звернули уваги, а от однорогого бика реєма через витончену умовність, яку уподобали стародавні малярі, піднесли до високого сану єдинорога, наділивши його всіма повадами тура: і швидкістю, і безстрашністю, і богатирською силою, і навіть любов'ю до болотистих лісів, притаманною цим чорним бикам. За тих часів тур ще водився в Месопотамії