Лана Рей - Шпигунські ігри Армана Торенса, Лана Рей

15 Арман

На другому випробуванні королівського відбору я вразив всіх присутніх своїми знаннями історії королівства Фіод.

Всі три принци мені захоплено аплодували, а інші учасниці дивились із заздрістю і пошепки проклинали мій потяг до знань.

У хитрунки Даяни був такий вигляд наче її вдарили по голові чимось дуже важким, а у її тітки обличчя вкрилося червоними плямами.

Коли я повертався до своєї кімнати після випробування, одна із служниць принца Річарда непомітно передала мені записку від свого господаря.

Річард повідомляв про те, що завтра вранці  буде змушений  відправитись на королівське полювання.

До цього ми були готові і навіть розробили план. Полювання - це чудова нагода позбутися принца, облаштувавши все, як нещасний випадок.

- Армане, ти хвилюєшся через те бісове полювання? - Поцікавилась Тіна, прибираючи зі столу.

- Чого б це я хвилювався, принцесо? Завтра до мене всі будуть ставитися, як до принца...

- Ага... Оскільки ти займеш місце Річарда, то і вбити захочуть саме тебе...

- Мене не так вже й легко вбити, тому не хвилюйся про це.

- Хто сказав, що я хвилююсь? Треба ти мені... - Промовивши це, Тіна надула губки і відвернулась.

- Чудово. Збережеш нерви. Дай мені зілля перетворення. 

Почувши про це, Тіна дістала з-під ліжка свою валізу і порившись у ній, знайшла кілька зелених пляшечок, які віддала мені.

Поглянувши на ці крихітні пляшечки, я важко зітхнув. Якось мені вже доводилось пити зілля перетворення. Я досі пам'ятав той жахливий біль, який тоді відчував.

Відтягнути це "задоволення" я не міг, тому пішов у ванну кімнату. Зачинивши за собою двері, я накинув закляття тиші, щоб ніхто не чув моїх криків.

Вилаявшись, я випив всі три пляшечки і опустився на підлогу. Не минуло і кількох хвилин, як все моє тіло почало горіти вогнем.

Я відчув такий нестерпний біль, що закричав. Найважче було витримати те, як змінювались мої кості.

В це зілля заздалегідь додали кров Річарда. Коли закінчиться моє перетворення, нас з ним ніхто не відрізнить.

На наступні дві доби я виглядатиму, як принц Річард. Після години нелюдських страждань,  все закінчилось.

Тримаючись рукою за стіну, я піднявся на ноги. Із дзеркала на мене дивився наслідний принц королівства Фіод.

Я кілька разів глибоко вдихнув і видихнув, щоб вирівняти дихання і заспокоїтись.

Я вийшов із ванної кімнати, коли відчув себе краще і вже міг нормально рухатись.

Тіна сиділа в кріслі і читала. Точніше, вона лише вдавала, що читає, бо свою книгу дівчина тримала догори ногами.

Побачивши це, я посміхнувся. Дрібна брехуха... А казала, що не хвилюється про мене. Так я і повірив.

- Армане, як ти? - Запитала вона, помітивши мене.

- Чудово. Як тобі мій новий образ?

- Шокуючий... Як ти почуваєшся після перетворення?

- Зі мною все добре, Тіно. Дай мені одяг принца. Думаю, що Алекс із Зейном вже чекають на мене біля конюшень.

Дівчина передала мені пакунок з одягом і я повернувся у ванну кімнату, щоб перевдягтися.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍