Михайло Опанасович Булгаков - Майстер і Маргарита

і Дзержинський доручили складання списків старої інтеліґенції, що підлягала депортації з РСФСР у 1922 р. Агранов несе особисту відповідальність за катування та розстріл сотень людей. З його ім’ям пов’язана загибель щонайменше чотирьох великих поетів: Гумільова (1921), Маяковского (1930), Клюєва (1937) та Мандельштама (1938). І прізвище, і прозвисько, і служба Агранова, напевно, були відомі Булгаковові, наприклад, від Маяковського (див. прим. [135]). Розстріляний 1938 р. за звинуваченням у належності до антисовєтської троцькистської організації. Посмертно не реабілітований.

345

…велетенський гостровухий пес сірої шерсти… — Ці ознаки Банґи відповідають подобі німецького доґа з притятими вухами або збільшеного вигадом автора німецького вівчаря (ще один натяк на зв’язок Пилата з Германією — див. прим. [353]). Ці породи навряд чи існували новозаповітньої доби. Найбільш вірогідно собака-охоронець Пилата належав до молосської породи (canis molossi), предкової форми мастифів. Саме ці аґресивні собаки використовувалися у війську Стародавнього Риму як сторожові та до цькування. За юдейською та ранньохристиянською традицією собака (на відміну від кота) вважався нечистою твариною, його не допускали до житла та храму — як у сучасному іслямі. Сучасне ж християнство виходить із засади Буття (1: 24), що «кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне» (1 Тим. 4: 4). Прив’язаністю до собаки поганин Пилат протиставляє себе юдеям. Сучасним відповідником-клоном Банґи в романі є пес Тузбубна московських слідчих (див. прим. [235]).

346

…називав Низа… — Низа (правильно: Ниса) — грецьке та римське жіноче ім’я (гр. Νυσα, лат. Nysa); у грецькій мітології — одна з виховательок Бакха (Вакха, Діониса), бога рослинности, покровителя виноградарства й виноробства (а відтак пияцтва, веселощів та розпусти). У грецькому перекладі роману це ім’я відтворено як Νίζα — пряма транслітерація російського написання.

347

…пішла в гостину до Енанти. — Енанта — грецьке жіноче ім’я, що виводиться з οίνάνθη — «цвіт виноградної лози», «ягідка дикого винограду», «виноградинка» або ενάντη — «супротивниця», «ворогиня»; саме так — ’Ενάντη — відтворено це ім’я у грецькому перекладі роману.

348

…до Гетсиманії, за Кедрон… — Гетсиманія (євр. [Ґет-Шманим] — прес на олію, чавило, олійня) — оточена маслиновими садами місцевість неподалік Єрусалиму, на протилежному боці долини, яка відділяє місто від Оливної гори та якою протікав струмок о назві Кедрон (євр. — «каламутний»).

349

…над храмом зайнялися два гігантські п’ятисвічники. — Ні в юдаїзмі, ні в християнстві свічники з п’ятьома раменами в обрядових діях не використовуються. З нагоди Пасхи над храмом (а скоріше у храмі, а також у помешканнях вірних) мав би запалитися один семисвічник — менора (див. прим. [284]). П’ятисвічники (а саме: «два п’ятисвічники») в романі є цілком виразною алюзією на встановлені на вежах московського кремля (1937 р.) світні п’ятикутні зірки (пентаграми); на час написання цього уривка таких зірок було встановлено саме дві (з п’ятьох). Єршалаїмський храм виразно зіставляється з московським кремлем.

350

Тридцять тетрадрахм! —

Тетрадрахма (гр. τετράδραχμη) — грецька срібна монета (чотири драхми), що дорівнює срібному сиклю (шекелю або срібнякові) юдейського карбування або чотирьом римським динаріям; в Евангеліях не згадується.

Тридцять срібняків — вартість одного раба або найменша платня пастухові. Саме за тридцять срібняків Юда зрадив свого Наставника (детальніше про обставини цієї оборудки див. у кн.: И. Мельниченко. Когда и сколько заплатили Иуде Искариоту (историографическая повесть). — Киев: Парламентское изд-во, 2003).

351

…зазираючи у вікна, що виходять на вулицю… — Йдучи або їдучи вулицями Єрусалиму новозаповітної доби, перехожий чи вершник не міг зазирати у вікна, бо за східним звичаєм вікна жител того часу виходили лише у двір. На вулицю виходив глухий мур, єдиним отвором у якому були замкнені двері. Заможніші оселі мали у зовнішньому мурі ще лише високо розташований балькон, вікно якого завжди було ретельно зап’яте.

352

…за святковим столом, на якому лежало м’ясо козеняти, стояли чаші з вином між мисками з гіркими травами. — Ритуал пасхального застілля у єврейській родині описаний у Книзі Вихід 12: 8. «І нехай їдять тієї ночі те м’ясо, спечене на огні та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах».

Гіркі трави (євр. — марор) — хрін та листя гіркого салату — символ гіркоти рабства.

353

…сина короля-звіздаря й дочки мірошника, красуні Пили. — За середньовічною легендою Пилат був сином майнцького (Германія) короля-астролога Ата (Atus), який за розташуванням зірок дізнався, що зачата ним цієї ж хвилі від першої-ліпшої жінки дитина стане могутньою та знаменитою; королеві привели першу стрічну жінку — дочку (або жінку) мірошника Пилу (Pila). Народжений хлопчик дістав ім’я Pilatus, складене з імен батьків (Pila та Atus). Більш вірогідним є вивід імени від латинського слова pilum — спис; pilatus — озброєний списом. Понтій (Pontius) — надане йому римське прізвище (номен).

354

…жебрака із Ен-Сариду… — Булгаков, можливо, вважав Ен-Сарид арабською назвою міста Назарета або приписав цю помилку Понтієві Пилату, який міг сплутати Назарет (араб. Ан-Насира) з Ен-Саридом (див. також прим. [49]). Проте на думку деяких істориків саме так — Сарид або Ен-Сарид — називався Назарет за часів Ісуса (A. Edersheim. The Life and Times of Jesus the Messiah. 1890 — Р. 103). Містечко о такій назві є в центральній частині нинішнього Ізраїлю, на рівнині Шарон, у 60 км на південний захід від Назарета та в 25 км на північний схід від Тель-Авіва.

355

Я почав службу за Валерія Ґрата. — Валерій Ґрат (Valerius Gratus) — четвертий римський прокуратор Юдеї (з 15 до 26 р.), за правління якого було призначено первосвященика Кайяфу (у романі Каїфу), попередник Понтія Пилата на посаді прокуратора (див. прим. [193]).

356

Якісь мандрівні фантазери, якийсь гурток, у якому передовсім не було жодних жінок. — Ця заява свідчить про свідоме викривлення та приховання фактів начальником таємної служби у доповіді прокураторові. Згідно з Евангеліями, до «гуртка» Ісуса окрім дванадцяти апостолів входили також святі жони, «дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло, і Іванна, дружина Худзи, урядника Иродового, і Сусанна, і інших багато» (Лк. 8: 2, 3). На страті були присутні жінки, «що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували. Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа [Марія Клеопова], і мати синів Зеведеєвих [Соломія]» (Мт. 27: 55, 56), наближеними були також Марія та Марта, сестри оживленого Ісусом Лазаря (Ів. 12: 1–3).

357

…чи