Віктор Гюго - Собор Паризької Богоматері

136…франш-контуаським акцентом. — Франш-Конте — французька провінція, що до XVII ст, входила до складу Германської імперії.

Стор. 138. Ямбліх — грецький філософ-платонік III ст. до н. е.

Стор. 141. Сікра — ступінчатий храм у стародавній Халдеї.

Стор. 144. Дольмени — стародавні поховальні споруди у кельтів з кількох великих кам'яних брил і плит, поставлених вертикально і перекритих горизонтальною плитою. Кромлехи — ритуальні споруди, головним чином бронзового віку, у вигляді огорож, що їх використовували для поховань або релігійних церемоній. Тумулюс — кам'яні конусоподібні споруди, які ставилися на могилах. Гальгаль — брила землі та дрібного каміння, якими закривали вхід до гробниці.

Карнак — руїни староєгипетських храмів на правому березі Нілу.

Стор. 145…бурхливий період жакерій, прагерій і ліг. — Жакерія — селянське повстання у Франції 1358 року; спрямоване проти феодалізму, воно охопило кілька провінцій і було жорстоко придушене. Згодом цим терміном позначалися взагалі повстання селян проти феодалів. Прагерія — повстання реакційних феодалів у Франції проти королівської влади, що посилилась (1440); назване так за аналогією до повстання гуситів у

Празі. Ліга — військова спілка дворян-католиків, метою якої була боротьба проти кальвінізму та обстоювання католицизму під час релігійних воєн у другій половині XVI ст. у Франції.

Стор. 149. Рафаель Санті (1483–1520) — один з найвидатніших живописців італійського Відродження. Гужон Жан (1515–1568) — славнозвісний французький скульптор і архітектор доби Відродження. Палестріна Джованні (1525–1594) — італійський композитор.

…єресіархи… зробили широкі проломи в католицизмі.— За історичних умов раннього середньовіччя протест проти соціальних устоїв феодалізму, освячуваних правлячою церквою, виступав у формі релігійних єресей (тобто відхилень від «ортодоксального» католицизму). — Єресіархи — засновники єресей.

Стор. 150…Петербург — свій. — Гюго має на увазі Казанський собор у Ленінграді, творіння російського архітектора Андрія Вороніхіна (І759—1814). Царські чиновники вимагали від Вороніхіна наслідування соборові св. Петра в Римі, однак Вороніхін надав будові цілком самобутнього архітектурного рішення.

…архітектура часів Мазаріні, колеж Чотирьох націй. — У перші роки царювання короля Людовіка XIV, з 1643 по 1661 р., фактичним правителем Франції був кардинал Джуліо Мазаріні, італієць за походженням. 1661 р. Мазаріні заснував у Парижі «Колеж Чотирьох націй», де навчалося 15 італійців, 15 ельзасців, 20 фламандців та 10 русиль-йонців.

Стор. 151. Махабхарата — визначна пам'ятка давньо-індійського героїчного епосу, що описує війни моравів та пандавів, нащадків царів «Місячної династії». Нібелунги (точніше «Пісня про Нібелунгів») — германський середньовічний народний епос.

Стор. 152. Віаза — індуський самітник, за переказами складач Вед — священної книги брамінів, найстародавнішої пам'ятки індуської літератури.

Стор. 153. Ретіф де ла Бретон (1734–1806) — французький письменник фривольного жанру.

«Енциклопедія» — грандіозне видання, розпочате у XVIII ст. французьким філосо-фом-матеріалістом і письменником Дені Дідро у співробітництві з математиком Делам-бером, що зібрало навколо себе найкрупніших прогресивних учених, стало центром французького Просвітництва і могутньою зброєю боротьби проти феодалізму.

«Монітер» — газета, створена на початку революції, у 1789 р., давала звіт про політичні події. Спрямування «Монітера» багато разів змінювалось; у період Реставрації він став офіційною газетою реакційного уряду Бурбонів.

Стор. 170…під час коронації в Реймсі…— До Першої французької буржуазної резолюції французькі королі коронувалися в Реймському соборі.

Отець Жеан — легендарний первосвященик і цар фантастичної християнської держави XII ст., начебто розташованої десь на Сході.

Стор. 171. Менестрель — мандрівний середньовічний музикант, який сам складав пісні і співав їх, акомпануючи собі на в'єлі, середньовічному музичному струнно-клавішному інструменті.

Стор. 193…Дюбарта, цей класичний прабатько перифрази… — Дюбарта Гійом — французький поет (XVI ст.), який писав пишномовним складом. Перифраза — заміна прямого найменування предмета описовим виразом; письменники класицизму користувалися перифразами з метою уникнути вживання «низьких» слів.

Стор. 213…жалюгідну статую Періне Леклерка. — Під час феодальної міжусобиці у Франції, за короля Карла VI, у 1418 р., городянин Періне Леклерк відчинив браму Парижа військам «арманьяків» (партії бургундських феодалів, зв'язаних з англійцями), які захопили місто й полонили короля.

Стор. 215. Ману — священна книга індусів.

Стор. 221. Діоген і знайшов би людину… — Діоген з Сінопа (414–323 до н. е.) — грецький філософ школи кініків; за переказом, блукав по світу із засвіченим ліхтарем, шукаючи справжню людину.

Стор. 224…мук Мюммоля. — Мюммоль Енніус — бургундський воєначальник VI ст., організатор міжусобиць серед крупних феодалів; інтригував проти бургундського короля Гонтрана, згодом перейшов на його бік. Король обіцяв Мюммолю зберегти життя, але скарав на смерть.

Стор. 226. Сервіус — римський учений-граматик IV століття.

Стор. 255…мерзенним ідолам храмовників — Храмовники (або тамплієри) — духовно-рицарський Орден XII ст., створений для воєнного захисту земель на Сході, захоплених європейськими феодалами під час хрестових походів. З утратою цих земель Орден занепав, і в 1312 р. папа Клімент V оголосив храмовників єретиками. На початку XIV ст. французький король Філіпп Красивий, бажаючи привласнити величезні багатства Ордена, організував інквізиційний процес проти нього, внаслідок чого велику групу рицарів було спалено на вогнищі як ідолопоклонників.

Стор. 257. Саліцький закон, або «Саліцька правда» — звід законів франкських племен (V ст.).

Стор. 259. Данте не знайшов би нічого кращого для свого пекла. — У поемі «Божественна комедія» великого італійського поета Данте (1265–1321) пекло зображується у вигляді конуса, що звужується до центру землі і поділений на дев'ять кіл, причому чим більший гріх, тим глибше у конус посаджено грішника й тим більші його страждання.

…сказати прощай…будь-якій надії (лат). — Напис на воротах Дантового пекла гласить: «Облиште будь-яку надію всі, що входите сюди».

Стор. 268. Гарофало — прізвисько італійського художника Бенвенуто Тізі (1481–1559), що писав картини переважно на релігійні теми.

Стор. 277…як мадонна Мазаччо схожа на мадонни Рафаеля. — Мазаччо (Томазо ді Гвіді, 1401–1428)— італійський художник, один з основоположників реалізму в живопису доби Відродження. Стримано-суворі образи Мазаччо чітко відрізняються від легких і витончених образів великого італійського художника Рафаеля Санті (1483–1520).

Стор. 315. Я філософ школи Піррона… — Піррон — старогрецький філософ IV ст. до н. е., родоначальник античного скептицизму; твердив, що щастя — в душевній незворушності.

Стор. 319. Гекатей Абдерський — історіограф Александра Македонського, що супроводжував його в походах (IV ст. до н. е.).

Стор. 320. Адже Бітон тягнув на своїх плечах цілого бика… — Гюго тут сплутує два античних сюжети: міф про Бітона та Клеобіса, синів жриці Цидіппи, які впряглися в колісницю замість биків, щоб відвезти свою матір у храм Юнони, і легенду про силача Мілона Кротонського (VI ст. до н. е.), який начебто виніс на плечах бика, убив його і з'їв за одним присідом.

Стор. 323…крутими, мов класичний олександрійський вірш, сходами. — Александ-рійський вірш (12-складовий, з цезурою після шостого складу, попарно римований) був канонізований поетикою класицизму для драматургії та урочистих