Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
757
Буття 3:6. Виділення слова їв, яке до того ж повторюється двічі, моє. — прим. Т. С.
758
Davies. Europe: A History, 604.
759
Žižek. The Pervert’s Guide to Cinema, фільм.
760
У цьому й полягає взаємна потреба й корисність реклами. Не лише рекламі потрібен споживач, але й споживачеві потрібна реклама, щоб говорила йому, чого саме йому хотіти. Див. більше: Boli. The Economic Absorption of the Sacred, 105. У романі «Лють» Салмана Рушді реклама «вказувала дорогу».
761
Marshall. Principles of Economics, 86.
762
Nelson. The New Holy Wars, 293.
763
Stigler. Frank Hyneman Knight, 58. Див.: Nelson. Economics as Religion, 294-295.
764
«Тобі ніколи не буде досить того, що тобі, власне, не потрібно».
765
Gilbert. Introduction to T.R. Malthus Critical Responses, 4.
766
Malthus. An Essay on the Principle of Population. Розділи 6, 7.
767
Тобто Мальтус вважає, що це правильно — гальмувати розмноження. Інакше, якщо платити робітникам більшу заробітну плату, ніж прожитковий і репродукційний мінімум, вони почнуть розмножуватися й виникне дефіцит продуктів. Тому за його чорним прогнозом, робітники ніколи не отримуватимуть довший час заробітні плати вищі, ніж прожитковий мінімум.
768
«Якби густота населення і кількість продуктів зростали однаково, було б досить правдоподібно, що людина ніколи не зможе перерости стадію дикості... Зло в світі створено не для того, щоб завдавати мук й приносити безнадію, воно повинно стати причиною для діяльності». Malthus. An Essay on the Principle of Population, 158.
769
Patinkin. Essays on and in the Chicago Tradition, 34.
770
Суть, головний смисл.
771
Жижек. The Plague of Fantasies, 39. Французький психоаналітик Жак Лакан у своєму тексті «The Signification of the Phallus» проводить межу між бажаннями, причиною яких є потрібність і попит. Потреба — це біологічний інстинкт, який втілюється в попиті. Проте він виконує подвійну функцію. З одного боку — представляє потребу, з іншого — поводиться ніби попит на любов. Тому навіть якщо нам вдається задовольнити потребу, втілену в попиті, попит на любов лишається незадоволеним і перетворюється на бажання. Для Лакана «бажання — це ані прагнення до задоволення, ані добивання любові, але різниця, яка виникає відмінусуван-ням першого від другого» (Lacan. The Four Fundamental Concepts of Psychoanalysis, 344). Тобто бажання стає надлишковим продуктом втілення потреби в попиті. Лакан додає, що «бажання починає формуватися в місці, де попит відокремлюється від потреби».
772
Еклезіяст 1:8.
773
Marshall. Principles of Economics, 86.
774
Естес. Та, що жіить з вовками, С. 412, коментар 21. Сам текст про психологію залежності подано на с. 215.
775
«...бо зло... належить безмежному». Аристотель. Етика Никомаха, 1106Ь29-30.
776
Рушді. Лють.
777
Псалми 106:17-18: «Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня. Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти».
778
Оригінал цитовано за: Pascal, Blaise. The Pensées, 70.
779
Knight. The Economic Order and Religion, 56.
780
Дуже добре про це розповідає притча про блудного сина, якому спочатку довелося покинути розкішне й багате життя в батьківському домі, щоб потім стати настільки бідним, що «бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому». І тільки після цього він спам’ятався: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!» (Від Луки 15:16). Зрештою, і невдоволеність Єви й Адама (так само як і Пандори) свідчить про те, що будь-яка досконалість приїдається й більше не приваблює в реальному часі, коли ми її не сприймаємо чи не вміємо оцінити в повному розмірі.
781
Simmel. ТЬe Philosophy of Money, 19-20.
782
Як пише Пауль Л. Вахтель. Цитату подано за: Volf. In the Cage of Vanities, 177.
783
«Що ближче ти до цілі, то більше шансів збитися зі шляху».
784
Mill. Utilitarianism, 12.
785
Weber. The Protestant Ethic and the Spirit of Capitalism, 123.
786
Контроверсійний парадокс у літературі, відомий як проблема гедоністичної адаптації.
787
Volf, In the Cage of Vanities, Kant, Critique of Judgement. Також «Постійна невдоволеність належить до основного епікурування людської істоти».
788
Pope, An Essay on Man.
789
Becker. The Economic Approach to Human Behavior, 8. Див.: Force. Self-Interest before Adam Smith, 8.
790
Дідро. Вибрані твори. З кн.: Diderot, Denis. Vybor z dûa. Svoboda, 1990.
791
В іменному покажчику підручників Гольмана терміна корисність узагалі немає. У Манкі-ва (Principles of Economics) він з’являється лише на сторінці 426: «...корисність є одночасно й щастям, і задоволенням, якого людина досягає з огляду на її життєву ситуацію. Корисність — це мірило добробуту. І знову визначення сформульовано через синоніми, оскільки з не меншим успіхом можна сказати, що щастя — це рівень корисності чи задоволеності, або ж задоволеність — це рівень
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків: від Гільгамеша до фінансової кризи», після закриття браузера.
