Ерік Ларсон - Диявол у Білому місті

дав волю своїй любові до класичних стилів. Див. с. 440 і відповідну примітку. Також див. Hines, 154—57.

С. 422. «вивела наш народ із хащ буденності…»: Moore, McKim, 245.

С. 422. «можливості суспільної краси…»: Hines, 120.

С. 422. «Вільям Стед одразу відчув…»: Whyte, 53.

С. 423. «Вони просили Бьорнема…»: Hines, 140, 180—83, 188—89, 190 — 91. Див. також Burnham and Bennett, Plan; Burnham and Bennett, Report; McCarthy, “Chicago Businessmen.”

С. 423. «Допомагаючи створити новий план…»: Hines, 148—49.

С. 423. «Просили в Деніела Бьорнема допомоги…»: Hines, 347.

С. 424. «Коли б я вам сказав…»: Crook, 112. Чудова, але сухувата оповідь про падіння Саллівена після Всесвітнього ярмарку — див. усю книжку Кука: сухість викладу пояснюється тим, що це — докторська дисертація.

С. 424. «Завітав Луїс Саллівен…»: Hines, 232.

С. 425. «Деніелу Х. Бьорнемові…»: Ibid.

С. 425. «зараза»: Sullivan, Louis, 321, 324.

С. 425. «вірус»: Ibid., 324

С. 425.. «прогресуючий церебральний менінгіт»: Ibid.

С. 425. «Ось так Архітектура померла…»: Ibid., 325.

С. 426. «і Гарвардський, і Єльський університети…»: Hines, 125.

С. 426. «Йому потрібно знати…»: Ibid., 254, 263.

С. 426. «Те, що було зроблено…»: Daniel Burnham, “Biography of Daniel Hudson Burnham of Chicago”, Moore Papers, Speech, Article and Book File, Burnham 1921, Proofs and Biographical Sketches.

С. 426–427. «Багато хто ставив питання…»: Ellsworth to Moore, February 8, 1918, Moore Papers, Speech, Article and Book File, Burnham Correspondence, 1848–1927, Box 13, File 2.

С. 427. «У 1901 році Бьорнем збудував…»: Hines, 288.

С. 427. «Із тих двадцяти семи будинків…»: Lowe, 122.

С. 427. «До наших часів…»: Hines, 351.

С. 428. «Я вважав, що виставка…»: лист Бьорнема до Марґарет від 7 квітня 1894 р., Burnham Archives, Family Correspondence, Box 25, File 5.

С. 428. «Коли б я мав на це час…»: Edward H. Bennett, “Opening of New Room for the Burnham Library of Architecture”, 8 жовтня 1929, Burnham Archives, Box 76.

С. 428–429. «Ви побачите його гарним…»: Undated biography, Burnham Archives, Box 28, File 2.

Відпуст

С. 429. «Сьогодні вперше для мене стало очевидним…»: Olmsted, 10 травня 1895, довіряти пам’яті вже не випадає.

С. 429. «Того літа…»: Stevenson, 424.

С. 429. «найгірший тиждень»: Rybczynski, Clearing, 407.

С. 429. «Ти навіть не уявляєш…»: Ibid.

С. 429. «Бив свого коня»: Roper, 474.

С. 430. «Вони не дотрималися мого плану…»: Ibid.

С. 430. «Дружина Мері…»: Rybczynski, Clearing, 411.

С. 430. «Восени 1896 року…»: Anderson, 75.

С. 430. «17 листопада 1896 року…»: Ibid., 75.

С. 431. «Місіс Ферріс було відмовлено…»: Ibid., 77.

С. 431. «не розрахував свої сили…»: Ibid., 75.

С. 431. «1903 року чиказька компанія…»: Детально про подальшу долю оглядового колеса Ферріса див. Anderson, 77–81.

С. 431. «Зрозуміло було лише одне…»: Bloom, 143.

С. 432. «Виставка принесла Буффало Біллу…»: Carter, 376; Monaghan, 422.

С. 432. «Помер він у Денвері…»: Monaghan, 423.

С. 432. «Я пішов до Джексон-парку…»: Lingeman, 114.

С. 433. «Для мене настільки багато означає…»: Hines, 266—67.

С. 434. «Нікого не слід засуджувати на смерть…»: лист Прендерґаста до Альфреда Трюда (датований 21 лютого 1893 р., але дата, вочевидь, неправильна: лист написаний вже тоді, коли його засудили; зворотна адреса — в’язниця округу Кука), Trude Papers.

С. 434. «бідолашний недоумок»: Darrow, 425.

С. 434. «Мені шкода всіх батьків і матерів…»: Weinberg, 38.

С. 434. «Частину одягу вони скинули…»: Darrow, 228.

С. 434. «У Нью-Йорку…»: За легендою, славетна виконавиця танцю живота Маленька Єгиптянка (Little Egypt) дебютувала на Всесвітній виставці. Сол Блум стверджує, що такої там не було (Bloom, 137). Донна Карлтон у розвідці «У пошуках Маленької Єгиптянки» пише, що на виставці була така танцюристка, але цей псевдонім узяло багато артисток. Деякі джерела ототожнюють Маленьку Єгиптянку з Фаридою Мазар. Загалом, з усією певністю можна стверджувати, що Фарида на виставці, скоріш за все, виступала. Карлтон пише, що дівчина «ймовірно, виступала» (74) на «Мідвеї» і цитує джерело, де сказано, що Фарида вважала: «прізвисько Маленька Єгиптянка належить їй». Джордж Панґалос, імпресаріо, який привіз каїрські квартали на «Мідвей», публічно стверджував, що найняв Мазар на свою мідвейську концесію і що ця атристка — одна з найкращих танцюристок Каїру. Тереза Дін у своїй колонці пише про враження від театру на каїрських кварталах, де бачила «Фариду, красиву дівчину, яка усіляко вигинається» (157). У кожному разі, через кілька років після виставки на парубоцькій вечірці в Нью-Йорку молода жінка під псевдонімом Маленька Єгиптянка з’явилася із кремового торта — та гулянка так запам’яталася, що отримала назву «Жахлива вечеря Сілі». Улаштував вечірку Герберт Барнем Сілі, небіж покійного П. Т. Барнема, на честь свого брата Клінтона Барнема Сілі,