Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар

           - Нам час іти, за кілька хвилин поруч упаде щонайменше три десантні капсули, треба дістатися до сховища, я бачив вхід біля адміністративного корпусу парку. - промовив Фіск.

            - А мені й тут добре,- промовила Маарі й полізла цілуватися до Фіска.

            - Твою ж матір,- вилаявся Фіск і на свій подив зрозумів, що вилаявся невідомою йому мовою.- Так, ти слухаєшся мене.

           - Так точно, капітане,- вимовила п'яна від наркотиків Маарі, спробувала віддати йому честь, але рука замість скроні торкнулася її носа, від чого Маарі голосно розсміялася. Перевіривши назву ліків, які вона вколола собі Фіск заспокоївся, вже за кілька хвилин їхній ефект почне спадати, але їм треба було йти вже зараз.

           Випари палива до цього моменту мали вже вивітритися, і зовні вже повітря мало бути нормальним. Переконатися, на жаль, можливості не було ніякої, оскільки сміттяр не обладнаний необхідними сенсорами.

           Тож Фіск вирішив ризикнути і прочинив двері флаєра і глибоко вдихнув повітря, що увірвалося. Але жодного болю хлопець не відчув, а тому вирішив діяти.

              Витягнувши назовні Маарі, Фіск потягнув її в бік адміністративного корпусу, до нього було не більш як п'ять сотень метрів, але між ними лежав космічний апарат, що впав.

            Коли через дві хвилини вони опинилися за сотню метрів від нього, Фіск упізнав бойовий супутник восьмого покоління. Дуже дорога і рідкісна техніка. Такий супутник міг на рівних протистояти двом, а то й трьом винищувачам прориву сьомого покоління. 

         Але зупинився він не через це, а тому, що навіть на відстань у сто метрів від нього несло жаром. Паливо вже вигоріло, але от метал досі був розпечений і краще було не наближатися ближче.

          Через те, що Фіск задивився на палаючий супутник, він пропустив момент наближення десантної капсули. Вона впала в землю всього за п'ятдесят метрів від хлопців, знову скинувши їх на землю, Фіск упав так невдало, що головою влучив у кут кіоску, в якому раніше продавали солодощі, через що і втратив свідомість.

          Прокинувся Фіск від того, що почув панічний крик Маарі. Буквально за секунду він уже схопився на ноги і побачив, як якийсь монстр тягнув Маарі в бік десантної капсули. 

          Наступної миті усвідомленість покинула очі хлопця. Він з розбігу кинувся на монстра і застрибнув тому на спину. Монстр у відповідь просто змахнув однією з шести бічних лап і Фіск полетів на десяток метрів убік.

          Якби хтось перебував поруч, то дуже здивувався б тому, що хлопчисько не зазнав жодної травми при цьому.  Він через секунду схопився на ноги і знову стрибнув на монстра, причому в одному стрибку подолав десяток метрів.

          Цього разу він встиг вдарити монстра по голові, через що той заревів, і кинувши Маарі на землю, розвернувся в бік хлопця. Той не став чекати цього і ривком змістився в бік і знову вдарив по голові. 

          Раптово вереск монстра припинився і той став завалюватися вперед. Саме в цей момент в очах хлопця з'явилася хоч якась усвідомленість, і саме це завадило йому відстрибнути вбік.

          Туша, яка важить не одну сотню кілограм, поховала під собою хлопчиська і почала заливати того своєю зеленою кров'ю, яка світилася в темряві. Від нового удару голови об пластобетон на землі, Фіск знепритомнів знову, так і не зрозумівши, як він опинився перед монстром.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно