Григорій Борисович Адамов - Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Через п'ять хвилин, після рапорту капітана, з потужної радіостанції лінкора понеслось донесення в Москву про прибуття «Піонера» у Владивосток, і весь численний флот, з героїчним підводним човном попереду, на чолі з капітаном, який встиг повернутись з флагманського корабля, вирушив у порт мимо Руського острова. Острів ревів тепер тисячами своїх невидимих гармат, немов розбурханий грізний вулкан.
І ось, нарешті, розкрилася попереду, на фоні синіючих у тумані сопок, з позолоченими ранковим сонцем вершинами, незабутня панорама Владивостока, форпоста Радянської держави на Далекому Сході. На набережних, покритих юрбами народу, лунали радісні вигуки, завивали сирени незліченних пароплавів, моторних кунгасів, катерів та буксирів, що стовпилися біля молів, причалів, пристаней та буїв на рейді; пронизливо свистіли паровози на естакадах Егершельда, на прибережних коліях, на далекому вокзалі коло Першої Річки, і грізно ревіли гудки заводів, фабрик, депо, розкиданих по місту.
І тисячі дрібних суден — білосніжних, як чайки, парусних яхт, вертких моторних човнів, шлюпок, кунгасів — усіяли води Золотого Рогу, перетворивши їх у луг, покритий квітами незліченних яскравих прапорів.
Батьківщина зустрічала могутнє поповнення свого флоту біля далеких своїх рубежів.
Завмерлий в строю на площадці, екіпаж «Піонера» затуманеними очима жадібно дивився на рідні береги, немов боячись ворухнутися, щоб не розвіяти цього чудового, неповторного сну.
І раптом з люка виринув Плетньов і, виструнчившись, подав капітанові білий аркуш радіограми.
— Урядова! — збуджено вигукнув він і відступив на крок назад.
Капітан пробіг рядки радіограми і підвів бліде обличчя. Він повернувся до застиглої команди, окинув поглядом цих людей, які стали йому такими близькими і дорогими протягом тримісячного незабутнього походу, і, змахнувши аркушем, вигукнув:
— Слухати радіограму Центрального, Комітету Комуністичної партії та Уряду!
Двадцять пар очей захоплено дивилися на капітана, і гучний голос його, карбуючи слова, лунав крізь рев гудків та сирен, крізь гул привітальних вигуків і, немов у німій тиші, кожне слово радіограми підхоплювалось, як дорогоцінність, напруженим вухом і чутливим, переповненим від щастя серцем…
КінецьОглавление Частина перша НЕЗВИЧАЙНИЙ КОРАБЕЛЬ Розділ І ПЕРЕРВАНА РОЗМОВА Розділ II ПІДВОДНІ ЗУСТРІЧІ Розділ III ПІСЛЯ БОЮ Розділ IV ЗАГИБЕЛЬ «ДІОГЕНА» Розділ V ЗМІНА МАРШРУТУ Розділ VI СЕРЕД ДРУЗІВ Розділ VII ПІДВОДНИЙ ЧОВЕН «ПІОНЕР» Розділ VIII КЛАПТИК ПАПЕРУ Розділ ІХ В ХАЩІ ВОДОРОСТЕЙ Розділ X ІСПАНСЬКА КАРАВЕЛА Розділ XI ПОГОНЯ Розділ ХІІ НА СПИНІ КАШАЛОТА Розділ XIII БОМБАРДУВАННЯ ГЛИБИН Частина друга ТАЄМНИЦІ ОКЕАНУ Розділ І ЕКСКУРСІЯ Розділ II НЕСПОДІВАНИЙ НАПАД Розділ ІІІ ПОХОВАНІ В МУЛІ Розділ IV ДВІ РОЗКРИТІ ТАЄМНИЦІ Розділ V ЛОРД У НЕБЕЗПЕЦІ Розділ VI БИТВА В ПЕЧЕРІ Розділ VII БРЕХНЯ Розділ VIII СТРАЖДАННЯ ПРОФЕСОРА ЛОРДКІПАНІДЗЕ Розділ IX АТАКА МАГНІТНИХ ТОРПЕД Розділ X ДВІ РОЗМОВИ Розділ XI БІЛЯ ВОГНЯНОЇ ЗЕМЛІ Розділ XII ОСТАННЄ ЗУСИЛЛЯ СКВОРЕШНІ Розділ ХІІІ СКРОМНІ РОЗРАХУНКИ Частина третя БАТЬКІВЩИНА КЛИЧЕ Розділ І У ЛЬОДОВОМУ ПОЛОНІ Розділ ІІ ШУКАННЯ ВИХОДУ Розділ ІІІ ГАРМАТА І РОЗЖАРЕННЯ Розділ IV КРІЗЬ СКЕЛЮ І ЛІД
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця двох океанів, Григорій Борисович Адамов», після закриття браузера.