Скотт Ферріс - Інґа
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Частина V. Інґа і нацисти • 150
Частина VI. Мисливці за головами і мільярдер • 201
Частина VII. Уїнчелл розповідає все • 234
Частина VIII. Розрив • 276
Частина IX. Від Тулаґі до Голлівуду • 324
Частина X. Прем'єр-міністри і ковбої • 387
Епілог • 454
Подяки • 459
Коментарі • 463
Перелік використаної літератури • 483
Скотт Ферріс
Ф43 Інґа / Пер. з англ. Дмитра Антонюка. — Київ: Yakaboo Publishing, 2017. — 488 с.
ISBN 978-966-97633-2-7
УДК 821.111(73)'06-3
ББК 84(7Спо=Англ)6-44
Документально-художнє видання
Скотт Ферріс
Інґа
Переклад з англійської Дмитра Антонюка
Літературна редакторка Ірина Листопад
Коректорка Ярослава Паньків
Дизайн Юрія Барабаша
Дизайн суперобкладинки Ярослава Гаврилюка
Відповідальна за випуск Оксана Форостина
Підписано до друку 06.02.2017.
Формат 70x100/16
Гарнітура Swift Pro, DenHaag Narrow.
Друк офсетний.
Наклад 2000 прим.
Зам. № 17-017
Видавець: ТОВ «Якабу паблішинг».
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців ДК № 5243 від 08.11.2016
www.yakaboo.ua
тел. (044) 225-05-05
Надруковано ТОВ «Друкарня "Бізнесполіграф"»
02094, Київ, вул. Віскозна, 8
тел./факс: (044) 503-00-45
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру:
ДК № 2715 від 07.12.2006
Про автораСкотт Ферріс — журналіст New York Times і автор бестселерів «Кеннеді та Рейган: чому їхня спадщина залишиться» та «Майже президент: людина, яка програла вибори, але змінила націю». Колишній керівник корпункту United Press International і політичний колумніст. Ферріс також працював на губернаторів Вайомінґу і Каліфорнії, та в команді сенатора США і мера Портленда (штат Орегон). Він з'являвся у телефільмах «Претенденти» каналу C-SPAN, і був гостем програм «Вранішній Джо» та «Мелісса Гарріс-Перрі» каналу MSNBC. Публікувався у New York Times, Washington Post і Wall Street Journal.
Примітки до електронної версіїПерелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником
c. 17: Але у вересні 1943 [яроку] => року, коли цей лейтенант флоту, призначений на бойове чергування на півдні Тихого океану, застряг на маленькому, просякнутому дощами острові Тулаґі за 16 000 кілометрів від дому, йому довелося пережити, можливо, найжахливішу агонію свого життя — і вона була більше ментальною і духовною, ніж фізичною.
c. 111: Фейош переїхав із Будапешта до Відня, де почав працювати у Макса Рейнгардта — австрійського театрального режисера, відомого своїми [новаторським] => новаторськими постановками Шекспіра.
c. 114: «Голлівуд здався мені штучним», — з іронією зауважував [Фейоаш] => Фейош багато років потому.
c. 167: Коли ж американські журналісти [стверджувалили] => стверджували, що бачили жорстокість на власні очі, Додд їм не вірила.
c. 230: Марґеріт розтягнула перебування Інґи в Шанґрі-Ла на цілий місяць і старанно намагалася [прилаштува] => прилаштувати її до Елізабет Арден.
c. 377: Інґа трималася традиційних [цінносей] => цінностей, коли йшлося про дім і сім’ю, тож розвалювати родину іншої жінки було чимсь їй непритаманним.
ПриміткиУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Інґа», після закриття браузера.