Андрій Самойлович Малишко - Поетичні твори, літературно-критичні статті, Андрій Самойлович Малишко

1 Та й пішли в тридцять с ь о м у...—Тридцять сьома — номер армії, яка героїчно обороняла Київ від гітлерівських військ у

1941 р.

2 Я р о с л а в н а — героїня «Слова о полку Ігоревім». Цей жіно-чий образ став у літературі символом подружньої та материнської вірності.

Київ («Змінився наш обрій веселий...»).— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 12 лютого.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 124.

Балада про Матвія Підкову.— Подається за вид.: «Твори. В 10-ти т„», т. 2, с. 125-128.

Валюшці— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 133—-Д34. В а л ю ш к а.— Валентина Андріївна .Малишко, дочка • поета, нині українська радянська поетеса. '

«Я сорочку знайду вишиванку...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. І, спр. 34, с. 6.

Полається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 135—136.

«Отак живу, суворий, непомітний...».— Зберігся автограф: ф. 22, рп. 1, спр. 34, с< 9. Дата: 27.VI 41 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 136—137.

«Багнет, казанок, і скатка, і протитанковий грім».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 35, с. 1І (автограф з правками).

Подається за вид.: Твори. З 10-ти т., т. 2, с. 137.

Заповіт.— Подається за вид.: Твори. В ІО-ти т., т. 2, с. 138.

«Україно Радянська, бачу тебе в майбутньому...».— Подається за вид.: Івори. В 10-ти т., т. 2, с. 139—143.

1Щоб Чернеча гора стогнала од гнів у...— На Чернечій горі під Каневом похований Т. Шевченко.

Дніпро.— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 143—147.

Тарасу Шевченкові.— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 15 квітня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 158—161.

Франкові.— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 162.

Земля (3 поеми «Катерина»).— Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна», 1944, 20 грудня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 163—165.

«Ти мене накличешся ночами...».— Вперше надруковано в журн. «Україна», 1943, № 1-2, с. 53.

Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 36, с. 27, Дата: 30.ІѴ 42 р. Воронеж.

Подається за вид.: Твори. В 10 ти т., т. 2, с. 178—179.

Балада («По містах в руїні...»).— Подається за вид: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 183-184.

1 Карма люк (Кармелюк) Устим Якимович (1787—1835) — український народний герой, керівник боротьби селян Поділля проти кріпацтва в першій половині XIX ст.

2 Ковпак Сидір Артемович (1887—1967)—радянський державний діяч, Герой Радянського Союзу. В роки Великої Вітчизняної війни командував Сумським партизанським з’єднанням.

3 Кирея — старовинний верхній одяг, довга свита з відлогою.

4 Кам’янедь — очевидно, йдеться або про Кам’янку-Бузьку—• районний центр Львівської області, або про Кам’янець-Подільський.

«Бійці в заозер’ї прали онучі...».— Зберігся автограф: ф. 22,' оп. 1, спр. 36, с. 41. Дата: 13.Ѵ 42 р. Саратів.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 185.

Україні («Настраждалася в горі...»).— Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 188—189.

1 Стугна — річка, протікає неподалік від Обухова, де народився А. Малишко.

2Либідь— притока Дніпра на території Києва. Починається з джерел поблизу ст. Київ-Волипський, впадає в Дніпро з правого берега біля селища Корчуватого. Довж. 14 км. Вважають, що назву Либідь дістала від імені сестри легендарних засновників Києва — Кия, Щека і Хо-рива. Либідь згадується в літописах.

3 К о д н я — містечко на Житомирщині, де відбулася масова кривава розправа польської шляхти над учасниками Коліївщини.

Україні («І крик, і полум’я руде...»).— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 43 а, с. 8—9.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 189—191.

Пісня («Там, де ворог пройде,— зла руїна...»).— Подається за вид.: Ті.ори. В 10-ти т., т. 2, с. 192.

Партизанська мати.— Вперше надруковано в газ. «Комуніст», 1942,

4 грудня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 196—197.

* Завора — тут: річкова затока.

2 С о н н и к, оракул — ворожбитські книжки, за якими вгадували сни і віщували майбутнє.

«Я бачив незабутнє...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 36, с. 42. Дата: 20.Х 42.. Саратов.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 200—201.

«Притомлені, бородаті...».— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 10 вересня і у зб. «Україна в огні», Уфа, 1942, с. 133.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т.. т. 2, с. 201—202.

«Куриться пил. Моторів клекіт, туча...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 36,-с. 29. Дата: З.Ѵ 1942 р. Воронеж.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 202—203.

«Я, може,, серцем посивію...».— Зберігся'автограф: ф. 22, оп. 1, спр, 36, с. 35. Дата: 17.ѴІІ 1942 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 204—205.

Повернення («Заклекочуть струмки...»).— Вперше надруковано в газ. «Література і мистецтво», 1942, 31 березня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 210—211.

1 Воскрекасенко Сергій Іларіонович (1906—1976)—український радянський поет.

Розплата («Вийшли танки з лісів...»).— Вперше надруковано в газ, «За Радянську Україну», 1942, 20 травня.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 210—212.

«Не горе нам судилося ізвіку...».— Подається за вид.: Твори.

В 10-ти т., т. 2, с. 218—219.

«Де б ти не бивсь, в огні під Сталінградом...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 39, с. 2—22. Дата: 21.ХІІ 1942 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с. 219—220.

1 Ржев — районний центр Калінінської обл., де в 1942—1943 рр.

відбувалися жорстокі-бої з німецько-фашистськими загарбниками.

«Нехай ми схудлі, некрасиві...».— Зберігся автограф: ф. 22, оп. 1, спр. 36, с. 13. Дата: 9.04 42 р.

Подається за вид.: Твори. В 10-ти т., т. 2, с.