Володимир Бабула - Сигнали з Всесвіту, Володимир Бабула

class="book">Вночі його разбудив холод. Мак-Гарді роздивився навколо. Над кам'яним гребенем блимало багряне сяйво, Що кидало примарне світло на пропливаючі хмари.

Мак-Гарді увімкнув прожектор і виліз на гребінь гори.

Неозора рівнина перед ним корчилась у полум'ї. На обрії, приблизно в тих місцях, де було Селище Невидимих, піднімалась до неба велика опуклість. В її середині грунт розірвався, а на місці вибуху спалахнув вогненний стовп. Гнаний жахом, Мак-Гарді побіг назад.

— Врятують мене… Врятують мене… Не дадуть мені тут загинути… — він узяв радіостанцію тремтячими руками і зазирнув усередину.

— Передавач зіпсований… — Голова його безсило впала на груди. — А приймач?.. — опам'ятався він за хвилину. Натиснув на вимикач і повільно повернув важельок.

— Алло, алло, змініть курс, Алено!.. — почувся раптом голос Фратева. — На ріку Надію приставати не можна, її кипляча вода тікає у широкі тріщини в землі. Чекайте нас у протоці…

У Мак-Гарді виступив на чолі холодний піт.

— Ми врятовані… Ми — на борту вертольота… Серйозних поранень немає ні в кого… Викликаємо «Промінь»…

— Говорить Навратіл!.. Друзі, чекаємо вас на «Промені». Вже приготувались до вильоту… Хотенкова ми повідомили, що корабель і без останнього реактора здатний до далекого польоту. На щастя, ми вчасно запаслися пальним… Малого Ксаверія візьміть з собою… Зараз ми одержали звістку з «Електрона», що зустрінемось з ними на планеті Ікс у сонячній системі Проксима Центавра.

Над головою Мак-Гарді лютувала буря. Кулясті блискавки креслили небо і вибухали. Серед шуму й гуркоту з радіоприймача зазвучав голос Молодінової:

— …Вертоліт ми навантажили на «Стрілу»… Стартуємо… Прощай, нещасна Кварто! Живи добре та швидко опам'ятовуйся від гарячої лазні! А вам, бідні крилаті квар-тяни, бажаємо щастя в дальшому житті. Хай ваші крила врятують вас від катастрофи!.. До побачення, Кварто!

У Мак-Гарді похолонула кров у жилах. Він судорожно вчепився нігтями в одутле обличчя.

— Вилітають… Назавжди вилітають… Лишусь я тут самотній, один серед пекла, за більйони кілометрів від рідної Землі і від людей… Від щасливих людей… Вони навіть не знають, що залишають мене тут назавжди…

Він схопився і в розпачі почав кричати:

— Люди!.. Боже!.. Люди, не покидайте мене…

Його крик проковтнула буря.

Кінець Примечания
1

Градчани — колишній королівський замок у Празі. Тепер — резиденція президента ЧССР. (Тут і далі примітки перекладачів).

(обратно) 2

Мала-Страна — район м. Праги. Має вигляд середньовічного міста з замками колишніх дворян.

(обратно) 3

Жижков — робітничий район м. Праги, де раніше жила переважно празька біднота.

(обратно) 4

Петржин — район м. Праги.

(обратно) 5

Петржалка — район м. Братіслави в Чехословаччині.

(обратно) 6

«Нова» — яскрава зоря, на яку перетворюється часом тьмяна зірочка внаслідок досі не вивчених процесів, що відбуваються в надрах світила.

(обратно) 7

Ноктовізор — прилад для бачення вночі.

(обратно)
Оглавление КНИГА ПЕРША СИГНАЛИ З ВСЕСВІТУ   ЧАСТИНА ПЕРША ПРОБУДЖЕННЯ     Розділ І Син Півночі     Розділ II За життя неандертальця!     Розділ III Бульбашка повітря     Розділ IV Говорить Проксима Центавра     Розділ V Пробудження     Розділ VI Листи в минуле     Розділ VII Забарна пошта із Всесвіту     Розділ VIII Приголомшення     Розділ IX В краю чудес     Розділ X Дівчина з Місяця     Розділ XI «Додому, додому!»     Розділ XII Повернення     Розділ XIII Біля джерела багатства