Сергій Володимирович Пилипенко - Вибрані твори

З сина з мокрого тече. Ввесь чувал залився. Ну, а батько тут іще Злісно напосівся: — Я ж казав тобі давно: Полетиш одразу, — Ось пішов чувал на дно, А все ти, заразо! *** Отаку ж, казав поет, Мав він «допомогу», Що калікою ледь-ледь Не пішов з дороги. Написав. Тремтів, як лист. Став і світ немилий. Чує: кажуть — ухилист, Зразу два ухили. Кажуть: гне він не туди, Проти керівництва. Запобігти чим тоді? Як оборониться? Любий критику! Даруй якось жити в світі: Керувати — ти керуй. Та не слід же бити. Інші твори
Дума про джуру[271]
У неділю рано всі дзвони ревуть, Молодого джуру на страту ведуть. Ой, джуро, мій джуро, що ж ти наробив — Руду гетьманівну та й не полюбив... Ой, та ж гетьманівна сичить, як гадина: Була в неї служка, чорнява дівчина, Привернула серце молодого джури, Любились обоє, як пара голубів.