Сергій Бобрицький - Земля Не пухом. Історія одного геоманта, Сергій Бобрицький

– Тож тепер у нас усіх є шанс стати друзяками Сухого Віллі… – Мертвим поглядом дивлячись у глибину котловану, промимрив собі під носа Джон Хейтлесс.

Видовище поки ще не вражало своєю красою. Але з під віковічного полону пісків вже з’явилася площадка з величезної круглої кам’яної плити, десь метрів п’ятдесят в діаметрі. І від цього кола у п’ятьох напрямках йшли сходи вниз, утворюючи пентаграму. Один з кінців «зірки» вже розкопали майже повністю і виявилося, що, скоріше за все, кожен її інший промінь також веде до такого собі кам’яного склепу, зробленого з того ж самого каменю жовто-піщаного кольору, що й кругла плита.

– «Зірка п’яти. Один лишень вірний!» – Тихо процитував одне з пророцтв Джон. – Трясця, поки я думав що мова про обранність нашого Кола, ця авантюра здавалася більш привабливою. А виявилося, що усе простіше й сумніше водночас. Треба ще буде грати в гру: «Вгадай де приз, а де – відкусять дупу»! Як же це мене дістало…