Тетяна Гуркало - Стара казка про принцесу, Тетяна Гуркало

Льєн кивнув. Він теж знав, як цей обладунок ставити. Хоча в нього й парочка амулетів була.

— А потім у нас буде трохи часу, щоб урятувати свої, та й не тільки життя, — знову заговорив Лост. — Цей дурень не зможе швидко спуститися східцями, якими напевно зараз піднімається. Не дарма ж він так довго не з'являвся, коли я кинув камінь. Та й не стане цей мрійник особливо поспішати. Подумає, що ми знову щось шпурнули. Отже, у нас є трохи часу.

— І що ми маємо за цей час зробити? — спитав Льєн.

— У магістра перстень… я думаю, ви не помітили, але він побільшав і дракон, наче пащу прочинив. Ми відірвали цього безумця від чогось. Від возз'єднання перстня з чимось. І я впевнений, що з'єднувати він буде з вежею, вона накопичувач. У її стінах має бути плетіння, яке зв'язує енергію і не дає просочуватися далі. А потім стягує її в одну точку та посилає в перстень. А де найзручніше робити точку? Щоб потоки були якомога рівнішими і незаплутаними?

— На вершині, — впевнено сказав Дамір. — Мабуть, он той флюгер і є те місце, до якого всі потоки течуть.

— Напевно, — не став сперечатися птахолов і почухав заросле підборіддя. — Отже, комусь із нас треба потрапити на вершину і знищити вузол, тоді потоки розплетуться, і енергія перетвориться на світло. Точно, як при поломці меча стихійника.

— Меча? — перепитав Льєн.

— Так, он у дівчини такі є. — Лост махнув рукою у бік Томії. — Там у рукояті накопичувачі та провідники, а в вістрі є вузол, що стягує потоки, що йдуть по лезу. І вміючи з цього меча можна блискавку випускати, і гори потоками енергії розрубувати. Залежить від сили власника та міцності провідника. Накопичувачі там так, про всяк випадок, багато енергії вони все одно не можуть вмістити.

На Томію всі подивилися з цікавістю, а вона тільки кивнула і пообіцяла Ленцу показати мечі, зараз не до того.

— Так ось, — продовжив Лост. — Башту зруйнувати ми точно не встигнемо. Залишається впливати лише на вузол.

— Як? — спитав Льєн.

— Думаю, меч дівчини впорається. Щоправда, не в її руках. Вона не вміє спрямовувати потоки, я спостерігав, як вона б'є, віялом. Захопить велику площу. Просто тому, що звикла до своєї малої сили і не вміє користуватися великою. А треба влучити дуже точно.

— Віддати тобі меч? — спитала Томія.

— Ні, — одразу ж відмовився від такої честі птахолов. — Ти мені надто не довіряєш, а часу на те, щоб приручити меч, у мене не буде. Та й… думаю, моє вміння ставити щити і бити різних недоумків, знадобиться внизу. І так, щити важливі. У нас занадто мало часу і того, хто підніметься, треба якось захистити.

— Я можу підняти левітацією, — сказав Ленц. — Швидше вийде, ніж лізти по стіні.

А Шелест подивився на Томію. Усміхнувся і впевнено сказав:

— Я піднімуся. Якщо мені пояснять, як користуватись мечем і куди бити. Концентруватися я вмію непогано. А ще, мені таки пощастить. Тому що через те, що не пощастило, я тут опинився.