Кен Фоллетт - Ніколи, Кен Фоллетт
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона відповідала за тих юнаків.
Ґас торкнувся вказівним пальцем карти, показавши місце, південніше від острова.
— Вибух пролунав неподалік бази. Хоч і близько не був такий потужний, як землетрус або детонація ядерної бомби, його зафіксували сейсмічні сенсори.
— Що могло його спричинити?
— Точно не природне явище. Можливо, старий нерозірваний снаряд, наприклад, торпеда чи глибинна бомба, але фахівці вважають, це було щось більше. Підозріло схоже на вибух субмарини.
— Що каже розвідка?
У Ґаса задзвонив телефон, і він вийняв його з кишені.
— Сподіваюся, це звідти, — сказав він, а тоді глянув на екран. — ЦРУ. Відповідати?
— Будь ласка.
Він відповів на дзвінок:
— Ґас Блейк.
Далі почав слухати.
Полін дивилась на нього. «Жіноче серце теж може бути нерозірваною бомбою, — подумала вона. — Обережніше зі мною, Ґасе, щоб і я не здетонувала. З’єднаєш неправильно два дротики, і вибухну, знищивши свою родину й надії на новий термін, а заразом і твою кар’єру».
Такі недоречні думки навідували її дедалі частіше.
Завершивши розмову, Ґас сказав:
— ЦРУ зв’язалося з Національною розвідслужбою Південної Кореї.
Полін скривилася. НРС була чимось на зразок шахрайської агенції й мала довгу історію корупції, втручання у вибори та інших незаконних операцій.
— Знаю, — промовив Ґас, ніби прочитавши її думки. — Не найліпші наші друзі, та все одно. Там кажуть, що виявили біля узбережжя Південної Кореї підводний апарат, який їм вдалося ідентифікувати як субмарину класу «Ромео». Майже напевно її збудували китайці для північнокорейського флоту. Такі човни здатні нести три балістичні ракети, хоча ми не знаємо цього достеменно. Коли судно почало наближатися до бази на Чеджу, флот відрядив до нього фрегат.
— Той фрегат пробував попередити субмарину?
— Радіозв’язок під водою не працює, тому корабель скинув глибинну бомбу на безпечній відстані від підводного човна. Це єдиний спосіб комунікувати в таких обставинах. Однак субмарина й далі наближалася до бази, тож її дії розцінили як напад. Фрегату віддали наказ застосувати протичовнову торпеду «Червона акула». Вона влучила точно в ціль, знищивши підводний човен разом з екіпажем.
— Таке собі пояснення.
— Я й сам не дуже вірю. Найімовірніше, субмарина випадково зайшла у води Південної Кореї, але там вирішили показати, що вони можуть бути не менш радикальними за Північну.
Полін зітхнула.
— Північ атакує рибальський траулер. Південь знищує підводний човен Півночі. Зуб за зуб. Треба взяти ситуацію під контроль, доки це не зайшло надто далеко. Катастрофи починаються з маленьких проблем, яких не розв’язують вчасно.
Вона не на жарт налякалася.
— Попросіть Чесса подзвонити Ву Баю й обговорити способи, якими Китай може стримати Північну Корею.
— Їм це навряд вдасться.
— Можна хоча б спробувати. Але ваша правда, Верховний керівник може не послухатися. Диктатором бути важко через те, що твоє становище ненадійне. Хватку не можна послабляти ані на мить. Тільки даси слабинку, як одразу в повітрі пахне кров’ю і починають збиратися шакали. Макіавеллі писав: краще, щоб тебе боялись, аніж любили, однак це неправда. Популярний лідер може помилятися, але втримається до часу; тиран — нізащо.
— Можливо, нам вдасться вгамувати Південну Корею.
— Нехай Чесс і з ними побалакає. Раптом переконає їх укласти якусь мирну угоду з Верховним керівником?
— Вмовити президентку Но буде складно.
— Це правда.
Но Дохі була гордовитою жінкою, впевненою у власних силах і переконаною, що здатна подолати будь-які перешкоди. Популістка, вона перемогла на виборах завдяки обіцянці об’єднати Південну та Північну Кореї. У відповідь на запитання, коли це станеться, відповіла: «До моєї смерті». Після того юні південнокорейські модники почали носити футболки з принтом «До моєї смерті», що врешті стало її гаслом.
Полін розуміла, що возз’єднання — це непросто. Ціна буде величезна в доларовому еквіваленті й незмірна в глибині соціального краху, що станеться після того, як двадцять п’ять мільйонів голодних північних корейців побачать: усе, у що вони вірили, насправді брехня. Но, напевно, й сама це усвідомлювала, але сподівалася, що рахунок оплатять американці, а сяйво її тріумфу затьмарить усі негаразди.
Увійшла голова президентської адміністрації Жаклін Броді й сказала:
— Міністр оборони хоче поговорити з вами.
Полін запитала:
— Він дзвонить із Пентагону?
— Ні, мем, він тут, прибув у Ситуаційну кімнату.
— Запросіть його до мене.
Луїс Рів’єра був наймолодшим адміралом американського флоту. Вдягнений у звичний для Вашингтона темно-синій костюм, вигляд мав він, одначе, такий, ніби й досі служить у війську: зачіска-іжачок, міцно зав’язана краватка, блискучі туфлі. Ввічливо привітавшись із Полін та Ґасом, сказав:
— На Восьму армію США в Південній Кореї здійснено масштабну кібератаку.
Восьма армія була найбільшим американським контингентом у Південній Кореї. Полін поточнила:
— Яка саме це була атака?
— DDoS.
Полін збагнула, що це перевірка: Луїс використав професійний жаргон, щоб побачити, чи зрозуміє вона. Вона знала цей термін.
— Розподілена атака на відмову в обслуговуванні, — промовила вона ствердно, а не запитально.
Рів’єра кивнув: тест пройдено.
— Так, мем. Від самого ранку наші брандмауери пошкоджено, і сервери лягли від мільйонів фальшивих запитів із різних джерел. Комп’ютери гальмують, інтранет[16] не працює. Засоби цифрового зв’язку вийшли з ладу.
— Що ви зробили?
— Заблокували весь вхідний трафік. Саме відновлюємо сервери й розробляємо фільтри. Сподіваємося повернути зв’язок упродовж години. Відразу зауважу, що управління озброєнням, яке додатково захищене різними системами, не постраждало.
— Хоч це добре. Хто взяв на себе відповідальність?
— Вхідні запити надходили з різних країн, та переважно — з Росії. Однак справжнє джерело, майже напевно, в Північній Кореї. Кажуть, його можна впізнати за характерним почерком, але це поза межами мого розуміння. Я лише переказую вам слова наших фахівців із Пентагону.
— З ясельної групи? — спитала Полін, і Ґас гигикнув. — Уже не перший рік Північна Корея вважає нас ворогами, але вирішила завдати удару по наших системах лише сьогодні. Що це могло б означати?
Луїс сказав:
— Стратеги вважають, що війна в кіберпросторі передує справжній.
— Тобто Верховний керівник вирішив у найближчому майбутньому оголосити війну США?
— Я б сказав, найімовірніше, він може оголосити війну Південній Кореї, але, зважаючи на тісні зв’язки між нею та нашою країною, північні корейці вирішили заразом послабити й нас.
Полін перевела погляд на Ґаса.
— Я згоден із Луїсом, — мовив той.
— Я
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніколи, Кен Фоллетт», після закриття браузера.