Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Класика » Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір 📚 - Українською

Вільям Шекспір - Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір

249
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Отелло, венеціанський мавр" автора Вільям Шекспір. Жанр книги: Класика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 37
Перейти на сторінку:
я побачив:

Зчепилися вони і б’ються так,

Як бачили самі ви.

Оце й усе, що я сказати можу.

Та люди - завжди люди: рівновагу

Згубити можуть і найкращі з них.

Хоч Кассіо ледь зачепив Монтано,-

Ми й друга можем зопалу ударить,-

Проте я певен, що від втікача

Зазнав такої Кассіо образи,

Що стерпіти її не зміг.

 

Отелло

Я знаю,

Що ти з любові й чесності цю справу

Для Кассіо зм’якшити хочеш, Яго.

Тебе люблю я, Кассіо, проте

Заступником моїм ти більш не будеш!

 

Входить Дездемона з почтом.

 

Збудили ви й мою кохану, гляньте!

(До Кассіо)

Наукою для інших станеш.

 

Дездемона

Любий,

Що сталось тут?

 

Отелло

Усе гаразд, кохана;

Іди спокійно спати.

(До Монтано)

Буду сам

Хірургом вашим я, синьйоре мій.

Допоможіть йому.

 

Монтано виводять.

 

Ти, Яго, місто зараз обійди

І заспокой усіх, кого злякала

Огидна чвара ця... Ходім, голубко!

Оце солдатський жереб наш такий -

Від снів солодких кидатись у бій!

 

Виходять усі, крім Яго й Кассіо.

 

Яго

Що з вами? Вас поранено, заступнику?

 

Кассіо

Так, і ніяка хірургія мені не допоможе.

 

Яго

Та що ви? Боже борони!

 

Кассіо

Добре ім’я, добре ім’я, моє добре ім’я! Ох, я втратив своє добре ім’я! Я втратив безсмертну частину самого себе, синьйоре, а залишилася в мені тільки одна тварина! Моє добре ім’я, Яго, моє добре ім’я!

 

Яго

А я, слово честі, думав, що вас поранено; від цього більше шкоди, ніж від утрати доброго імені. Добре ім’я - то пусте й фальшиве надбання; часто його здобувають без ніяких заслуг і втрачають без жодних причин. Ви зовсім не втратили доброго імені, якщо ви не запевните себе самі в тому, що ви його втратили. Годі побиватися, друже! Є ще багато засобів повернути собі ласку генерала: адже він звільнив вас допіру під впливом гніву; вас покарано більше для порядку, щоб не падала дисципліна, а зовсім не з холодної злості,- точнісінько так, як б’ють часом свого безневинного собаку, щоб налякати грізного лева. Вблагайте його знов, і він - ваш.

 

Кассіо

Я швидше благатиму, щоб він зневажав мене, ніж потерплю, щоб у такого доброго начальника був такий легковажний, п’яний і безсоромний заступник. Напитися?.. І базікати, як та папуга? І заводити бійки та сварки? Вихвалятися? Блудити словами? Присягатися? І пишномовно просторікувати зі своєю власною тінню! О ти, незримий духу вина, якщо ти не маєш іще імені, дозволь нам назвати тебе дияволом!

 

Яго

За ким це ви гналися з мечем? Що він вам зробив?

 

Кассіо

Я не знаю.

 

Яго

Не може бути.

 

Кассіо

Я пригадую дуже багато, але нічого не пам’ятаю виразно; згадую, що була якась сварка, та не знаю її причини. О, навіщо люди впускають у свої уста ворога, який краде в них мозок. Звідки в нас ця здатність веселощами, бенкетуванням, насолодами та оплесками обертати себе на тварюк?

 

Яго

Та ви ж зараз цілком, при собі; і як це ви отямилися так швидко?

 

Кассіо

Диявол пияцтва ласкаво поступився місцем дияволові люті; одна вада потягла за собою другу, щоб я зневажив себе до кінця.

 

Яго

Облиште, ви надто суворий, мораліст! Звичайно, беручи до уваги час, місце й становище цієї країни, я щиро бажав би, щоб цього не трапилось; але що сталося - те сталося, і треба все направига вам, на користь.

 

Кассіо

Я проситиму його, щоб він повернув мені мою посаду, а він відповість мені, що я п’яниця! Коли б навіть у мене було стільки ротів, як у гідри,- така відповідь затулила б їх усі відразу. Бути цілком розважною людиною, тоді обернутися в безумця і, нарешті, стати тварюкою! О диво дивне? Кожен зайвий келих - прокляття, а те, що міститься в ньому,- диявол!

 

Яго

Годі, годі! Хороше вино - то хороший, близький друг, якщо з ним поводитись як слід; не лайте його більше. І ще, добрий мій командире, я вірю, що ви вірите, що я люблю вас.

 

Кассіо

Я це довів, синьйоре. Я напився!

 

Яго

Ви, друже, як і будь-хто, можете іноді напитися. Я навчу вас, що вам слід робити. Дружина нашого генерала нині сама генерал. Кажу це тому, що він усього себе віддав їй і присвятив себе цілком захопленню, спогляданню й розгляданню її чарівної особи. Признайтесь їй щиро в усьому. Докучайте їй проханнями. Вона допоможе вам повернути собі посаду. Вона така щира, добра, мила й ласкава жінка, що вважатиме за гріх не зробити ще більше від того, чого в неї просять. Ублагайте її заново зв’язати розірваний зв’язок між вами, та її чоловіком - і я ладен поставити всі мої статки проти найнікчемнішої дрібниці, що цей розрив у вашій приязні зростеться ще міцніше, ніж було досі.

 

Кассіо

Ви даєте мені хорошу пораду.

 

Яго

Ця порада йде від щирої до вас любові й чесної приязні, запевняю вас.

 

Кассіо

Я вірю цьому і завтра вранці благатиму доброчесну Дездемону замовити за мене добре слово. Я зневірюсь у щасті моєму, якщо й тут воно мене зрадить.

 

Яго

Так, слушно. На добраніч, командире. Я мушу йти на варту.

 

Кассіо

На добраніч, чесний Яго!

(Виходить)

 

Яго

Хто б міг сказать тепер, що я негідник,

Коли даю пораду щиру й чесну?

Це ж найпевніший шлях, щоб ласку мавра

До себе привернути, бо найлегше

Схилить на добре діло Дездемону,

Яку природа щедрою створила,

Бо ж і сама вся щедра; легко їй

Переконати

1 ... 12 13 14 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Отелло, венеціанський мавр, Вільям Шекспір"