Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми

– Чого летиш, як на пожежу?! – теща.

– Чого повзеш, як черепаха?! – жінка.

Виїхав зять за село, зупинив авто, вийшов:

– Ану обидві – за кермо!

Сидить літня жіночка у черзі до зубного лікаря. Та все крутиться, та все зітхає, та все стогне.

– Не переймайтеся, тітко! Нічого такого страшного там немає! – заспокоює її якийсь чоловік.

– Ага! Немає! Лікар – мій зять!

– Опанасе! Як то може бути, з жінкою увесь час гиркаєшся, а тещу хвалиш?

– Теща завжди була проти нашого шлюбу!

– Ото, куме, дощ! Благодать! Тепер усе із землі полізе!

– Як усе? Як полізе? І моя теща?!

Гостює теща у зятя. Та вже й другий тиждень. Заходить якось зять до хати:

– Мамо, їхав через ваше село, бачив, як ваша хата загорілась. Може ще досі горить…

– Господи! Куди ж я тепер піду? Буду у вас доживати.

Шле теща зятю телеграму з санаторію: «Вишли грошей, горю»!

Зять не шле. Думає: «Може ж таки згорить!»

Було це давно. Насипала теща каші у миску на двох. З одного боку помастила добряче маслом і поставила тим боком навпроти дочки. Сів зять до столу та й каже:

– Якщо я, мамо, чим перед вами завинив, то хай мене Бог розверне так, як я цю миску!

І розвернув миску мащеним боком до себе.

– Як тобі, Микито, вдалося так зберегтися, ти так молодо виглядаєш!

– То не дивина. Моя теща відняла у мене півжиття.

Взяв зять тещу на руки, виніс на балкон:

– Подивіться, мамо, які люди кругом. Той з тещею свариться, той б'ється, а я вас відпускаю…

У перший день після весілля зять прокинувся раненько, прибрався, зготував сніданок, розбудив жінку і тещу, покликав до столу, дістав горілку, налив по чарці, подав сніданок, а потім запитує:

– А що, жінко, добрий був сніданок?

– Добрий, – каже жінка.

– А що, мамо, гарно поснідали?

– Гарно! – каже теща.

– Дивіться, щоб так мені кожного дня було!

– Як живеш?

– Непогано. А ти?

– Та здоров'я вже не те… Погано бачити став… Он іде якась людина, а хто – не впізнаю…

– Та протри свої баньки! Хіба ж то людина? То ж моя теща!

Іде зять-приймак понад хатою і зачепився за кут.

– А щоб ти згоріла! – штурхає хату ногою.

– Ти їй хазяїн, що ти її клянеш?! – шипить на нього теща.

Наступила корова зятеві на ногу.

– А щоб тебе чорти забрали! – лається чоловік.

– Ти їй хазяїн, що чортам віддаєш? – піниться теща.

– Ох і теща у мене, молода, гарна, весела, так і хочеться обняти! – жартує зять.

– Ти хазяїн, що хочеш, те й роби.

– Мамо, позичте трохи грошей, машину куплю! – просить зять.

– Вгадай, що таке – один попереду, а чотири позаду?

– Не знаю…

Теща показує дулю:

– Ось тобі гроші!

Зять якось заробив тих грошей і купив машину. Приходить теща:

– Синку, підвези на базар.

– А вгадайте, мамо, що таке – два попереду, а вісім позаду?…

Ходить чоловік по базару, вибирає порося. Пригледів гарненького кабанчика, змовилися з продавцем, сторгувалися, вже й гроші дістав і питає:

– А звідки ви?

– З Гусівки.

– Е, чоловіче, не візьму я у вас кабанчика!