Гомер - Іліада. Одіссея

Не про бурхливу, проте, вони в час той війну помишляли,

687] Бо ж не було кому їхні до бою провадити лави.

688] Між кораблів богосвітлий лежав Ахілл прудконогий,

689] Гнівом палаючи за Брісеїду струнку й пишнокосу,

690] Бранку, що вивів її по трудах бойових із Лернеса,

691] Весь зруйнувавши Лернес і стіни розбивши фіванські.

692] Там же Мінета й Епістрофа він подолав, списоборців,

693] Юних державця Евена синів, Селепа онуків.

694] В горі за нею лежав він, та мав підвестись незабаром.

695] Тих, що Філаку і Пірас, уквітчаний весь, населяли,

696] Любу Деметри ділянку, і матір овець Ітонею,

697] Морем омитий Антрон, Птелеон на травистому ложі, -

698] Протесілай над ними велителем був войовничий,

699] Поки він жив, - тепер його чорна земля укривала.

700] З горя подряпавши лиця, дружина його залишилась

701] В недобудованім домі. Упав він, дарданцем убитий,

702] Щойно з свого корабля зіскочив найпершим з ахеїв.

703] Не залишились вони без вождя, та за ним жалкували.

704] Лави їх зразу ж очолив Подарк, Ареєва парость,

705] Син Філакіда Іфікла, що множив отари овечі.

706] Протесілая, великого духом, він брат однокровний,

707] Віком молодший. Протесілай-бо, герой войовничий,

708] Старший був, дужчий за нього. І хоч без вождя не лишились,

709] Вої за ним жалкували, бо доблестю він визначався.

710] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

711] Ті, що жили поблизу Бебе'ідського озера в Ферах,

712] Бебу, й Глафіри, й Яолк населяли, збудований гарно,

713] Ті кораблів одинадцять вели на чолі із Евмелом,

714] Сином Адмета улюбленим, - Пелія донька найкраща,

715] Юна Алкеста його породила, з жінок богосвітла.

716] Тих, що в Метоні жили, і хто населяв Тавмакію,

717] Хто Мелібею й скелястий мав Олізон за оселю,

718] Вів Філоктет, славетний із лука стрілець, за собою

719] Сім кораблів. На кожному з них п'ять десятків сиділо

720] Дужих гребців, що добре із лука уміли стріляти.

721] Тільки лежав він у муках жорстоких на острові дальнім,

722] Лемні священному, там, де його залишили ахеї,

723] В болях від рани, що згубна йому заподіяла гідра.

724] Стогнучи, там він лежав. Але довелося аргеям

725] Про Філоктета близ кораблів незабаром згадати.

726] Не залишились вони без вождя, та за ним жалкували.

727] Медон очолив їх лави, Ойлеїв син позашлюбний,

728] Рена його породила Ойлеєві-городоборфо.

729] В тих, що оселя їх - Трікка й Ітома на скелях кремнистих,

730] Хто населяв Ехалію, Евріта ехальського місто,

731] Воєначальників двоє було - Асклепія діти,

732] Славні людей лікарі, Подалірій удвох з Махаоном.

733] Тридцять за ними рядами пливло кораблів крутобоких.

734] Тих, хто в Орменії жив та близько джерел Гіпереї,

735] Тих, що житло їх Астерій та білі Тітана вершини,

736] їх Евріпіл провадив, Евемона син світлосяйний.

737] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

738] В тих, що в Аргіссі жили і що населяли Гіртону,

739] Орту, Елону і з білого каменю весь Олооссон,

740] Воєначальником був Поліпет, войовник безутомний,

741] Син Пірітоя, що сам народивсь од безсмертного Зевса, -

742] Від Пірітоя його зачала Гіпподамія славна

743] В день, коли саме потвор покарав він, оброслих волоссям, -

744] Вигнав їх геть з Пеліона і гнав до країни етіків.

745] Був він вождем не один - Леонтей з ним, Ареєва парость,

746] Син Корона, відважного духом, нащадок Кенея.

747] Сорок із ними також прибуло кораблів чорнобоких.

748] Вів двадцять два кораблі Гуней за собою із Кіфа.

749] З ним еніе'няни йшли, і переби, вояки невтомні,

750] Й ті, хто оселі навкруг непогідної ставить Додони,

751] Й ті, хто ріллею піклується над Тітаресієм звабним,

752] Що до Пенея свою струменисту доносить вологу,

753] Та не зливає з Пенеєм її в срібнопінному вирі,

754] Тільки поверх його котиться плавно, немовби олива,

755] Стікс, жахливої клятви ріка, ті зволожує води.

756] Протой, син Тенфредона, очолював військо магнетів,

757] Що при Пенеї і при Пеліоні трепетнолистім

758] Мали житло. У них за начальника Протой був бистрий.

759] Сорок до Трої із ним прибуло кораблів чорнобоких.

760] Ось хто вождями вважались і провід вели у данаїв.

761] Хто ж найславетніший був поміж ними, скажи мені, Музо,

762] Сам чи кіньми, із тих, що пішли за Атрідами слідом?

763] Коней найкращих Феретів онук викохував здавна,

764] Юний Евмел їх і гнав, наче птахів, - легких, бистроногих,

765] Мастю однаких, однолітків, зростом і постаттю рівних.

766] На піерійських лугах зростив Аполлон срібнолукий

767] Тих кобилиць, що пострах Ареїв розносять обидві.

768] Найвидатніший з мужів був Еант, Теламонів нащадок,

769] Поки гнівився Ахілл; та дужчий і він був, і коні

770] Ті, що носили в боях бездоганного сина Пелея.

771] Він же близ крутобоких своїх кораблів мореплавних

772] Досі лежав, палаючи на Агамемнона гнівом,

773] Люду керманича. Вої ж його на морськім узбережжі

774] Бавились дисків метанням і гострих списів та стріляли

775] З луків своїх. Поблизу колісниць їхні коні тим часом

776] Паслися на конюшині й петрушку низинну жували.

777] Збруя державців усяка, накрита старанно, лежала

778] В їхніх наметах. Самі ж, войовничого прагнучи мати

779] Війську вождя, по стану тинялись, від бою далеко.

780] Рушила рать, і поле немовби вогнем запалало.

781] Вся застогнала земля, мов од гніву метателя грому

782] Зевса, коли він перунами вкруг Тіфоея шмагає

783] Землю в Арімах, де, кажуть, зробив Тіфоей собі ложе.

784] Стогоном тяжко так стугоніла земля під ногами

785] Воїв, що йшли. Проходили швидко вони по рівнині.

786] Вісниця бистра, з гіркою тоді вітронога Іріда

787] Вістю прийшла до троян від Зевса-егідодержавця.

788] Радили раду тим часом вони на подвір'ї в Пріама,

789] Разом зібралися всі - молоді із мужами старими.

790] Ставши близько, озвалась до них вітронога Іріда,

791] Голос Політа, сина Пріама, прибравши, - у час той

792] Стражем троян вартовим, на прудкі покладаючись ноги,

793] Він на високій могилі сидів Есіета старого

794] І чатував, коли з кораблів своїх рушать ахеї.

795] Вигляд прибравши його, промовила бистра Іріда:

796] «Завжди, о старче, любі тобі непотрібні розмови,

797] Наче за мирного часу. А нині ж війна безугавна!

798] В битвах жорстоких бувати немало мені довелося,

799] Війська ж такого численного й грізного я ще не бачив,