Катріна Страж - Потраплянка № 13 або 12 наречених для принца Ендрю, Катріна Страж

Магією в Дріланді володіє кожен, але дійсно сильних чарівників світ давно не бачив. Останній могутній маг зник після скандального відбору, на якому вперше з’явилась потраплянка. До речі, деякі історики стверджували, що саме він прикликав Діану Першу, під таким ім’ям дівчина стала відома не лише в Тревонії, але й на всьому Дріланді. Через неї ледь не спалахнула чергова війна, адже вона примудрилась потрапити в тіло іншої претендентки.

Як на мене, якась мутна історія. Хіба таке можливо? Хоча, Марго, напевно, не здивувалась би. Упевнена, що вона читала про подібні випадки в книгах самвидаву.

А ще стало ясно, що з усіх королівств найбільш магічно підкованою є саме Тревонія. Від усвідомлення цього стало сумно. Якщо вже Рендал сказав, що технології перенесення втрачені, то шанси повернутись додому стають не лише мізерними, але й до біса примарними. Можливо саме тому ніхто з потраплянок не повертався? Якщо такі справи, то і мені потрібно замислитись. Але десь в глибині душі все ж жеврів маленький вогник надії.

Голодний шлунок та захід сонця сповістили мене, що просиділа я в бібліотеці достатньо довго. А я ще маю важливі плани на вечір, тому треба закруглятись.

*****

Зала претенденток гостинно розчинила двері для вечору талантів. Потенційні наречені, усі до однієї свіжі, молоді та прекрасні, завмерли в очікуванні короля та його сина, щоб своїми талантами вбити Ендрю на повал.

Зала потроху заповнювалась людьми. Місцева знать займала місця для гостей, незабаром з’явився королівський радник. Рендал обвів поглядом присутніх, побачив нас із Ритою та посміхнувся. Ми помахали йому у відповідь. Але коли я розгледіла, хто прямує до Рендала, миттєво відвернулась. Бачити цього гада не можу! Доріан ін-Грей, вбраний у святковий мундир, статний, та, до скреготу моїх зубів, красивий, упевнено проте неквапливо наближався до Рендала. Він йшов так, ніби окрім нього в залі нікого не було. Цікаво було б побачити, як би змагались дівчата, будь він принцом? Адже він набагато привабливіший за Ендрю, хоча й спадкоємець престолу Тревонії теж не страхопудало якесь. Ось у чому принц запросто дасть фору цьому набундюченому індику, так це в манерах та ввічливості. Бо Доріан явно пройшов повз ті вулиці, де подібні якості роздавали. Ніко, досить вже про нього думати! Краще дочекатись початку і тихенько вислизнути, щоб відправитись на збір доказів.

Аби не відслідковувати пересування Доріана по залі претенденток, в очікуванні появи короля та принца, я прийнялась розглядати здобувачок на роль дружини спадкоємця Тревонії. Я дивилась на дівчат, і розуміла, що когось не вистачає, тому подумки прийнялась рахувати.

- Одне слоненя, два слоненяти, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять. Що, дев’ять? Та невже знову!, - я не дорахувалась однієї з претенденток.

Те, що відсутня саме Вікторія, я зрозуміла не одразу. Можливо, вона затримується? Необхідно якось дізнатись.

До мене наблизилась Марго. У цій повітряній сукні кольору чайної троянди, вона виглядала якоюсь тендітною, вразливою та безкінечно ніжною.

- Ніко, - звернулась до мене Рита, - хочу тебе попередити, аби ти не влаштувала непотрібних істерик через свої безпідставні підозри, але Вікторія не буде приймати участь у відборі.

Отже, мої припущення виявились вірними - вона також зникла. Цікаво, що вигадали цього разу? Так тренувалась, що зірвала голос?

- І що ж трапилось із баронесою де-Шанталь? – я скептично повела бровою. Кажіть, що хочете, але мені відома правда.

- У неї нервовий зрив, Вікторія так сильно хвилювалась за свій виступ, що у неї стався спалах істерики, - промовила Марго, стискаючи в руці кулон.

Я дивилась на цю кляту прикрасу з одним-єдиним бажанням, зірвати її з Риткиної шиї. Чомусь я була упевнена, що ця байдужість у претенденток пов’язана саме з цим заразним кулоном.

- Мені вже пора, скоро початок. Король та Ендрю зараз прийдуть, - Марго розвернулась, але я схопила її за руку.

- Рито, невже ти не розумієш, що мої припущення вірні! Претендентки зникають не просто так! – я намагалась говорити не голосно, але мої слова все ж почули. – Чому ніхто не бажає розібратись, у чому тут справа?! І хай на них, але ж ти, подруго, теж якось змінилась! Звідки подібна черствість до зниклих? Це все через той клятий кулон, через нього вас якось зомбують. Зніми його!

Не знаю, що на мене найшло, але я дійсно спробувала зняти цю прикрасу. Рита відсахнулась від мене, а потім в її очах забриніли сльози.

- Чому ти так поводиш себе, Ніко?, - спитала Марго. - Чому, коли я нарешті розумію, чого до нестями прагну, ти намагаєшся усе зруйнувати?

- Вони промили тобі мізки, подруго! – скрикнула я, і тепер вже усі, хто був присутній в залі, дивились на нас: гості, претендентки, король, принц, Рендал та Доріан.

Королівський радник, щось прошепотів Мейдару ІІІ і рушив до нас, але Доріан його випередив.

- Я розберусь із цим прикрим інцидентом, - промовив він.

Доріан швидко наблизився до мене та міцно підхопив під лікоть.

- Вам краще піти звідси, щоб остаточно не споганити цей вечір, - тихо промовив він та майже силоміць виволік мене із зали.