Сергій Володимирович Пилипенко - Вибрані твори

Забгати Для цього треба ногу В тісний, Вузенький черевик, Попоходить Щомога І скинути по деякій годині — Щасливий будеш чоловік Ти тої же хвилини. А що б мудрець тоді сказав. Коли б хтось інший поспитав? Нарада раків[263]
Дбайливий дідько Водяник Покликав раків на нараду І каже так до них: — В ставочку є карасики і щуки. Ось дайте-но пораду, Щоб у моїй державі Карасики не знали Муки, І щуки Щоб не були в неславі. Поснідавши як слід, Взялися раки сміло, Щоб до обід Це покінчити діло, Гаразд розплутать справу І врятувать державу Від сварок повсякчасних Між щукою лихою Й карасиком нещасним. Гадали-міркували, Крутили головою — Щось не виходе діло. — Ото рахуба! Немовби задубіло. Найстарший мовив рак І закопилив губу: — Коли вже так, — Ось я пораю: Ми пообідаємо Вмить, Та ще зберемось Без обави Порозсудить І довести до краю Прекапосні ці справи. Оцю промову слуха Стара досвідчена ропуха І міркує: — Дурний ти, раче, — Як я чую: Ну де ж ти бачив,