Олена Гриб - Гра в чужу брехню, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– У дитинстві я часто лазив по прибережних скелях, – невпевнено сказав Кела, намагаючись втиснути пальці в крихітну тріщинку, казна-як відшукану в камені.
– Хіба лінією берега не проходить бар'єр?
– Не скрізь, – заперечив молодий невільник. – Бар'єр дуже старий… У деяких місцях море відступило, і він опинився на суші, а десь, навпаки, йде водою. Дивно спостерігати, як хвилі вриваються всередину і б’ються між берегом і куполом…
– А якщо зробити підкоп?
М-елфа роздратовано фиркнув.
– Я лише запитала, – спробувала виправдатися Лін. – Звичайно, ви все перепробували, щоб вибратися.
Ерьєр пирхнув знову.
Млот пояснив:
– Для людей купол – рятівне благо, дароване Елфою. Для елф – нагадування про їхню велич. Якщо він зникне, випарується і можливість годувати народ ілюзіями. Навіщо рити собі могилу?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра в чужу брехню, Олена Гриб», після закриття браузера.
