Шенна Кахрет - Зраджений коханням, Шенна Кахрет

Жінка відірвалася від столу, підводячи погляд на мене. Сильно помітна фальшива посмішка позначилася на її обличчі.

—Ми теж відпочивали на острові, - коротко відповіла Глорія. —Тільки номер був розкішнішим і з видом на океан. А це, - розвела руками жінка, - смітник.

Росс стиснув мою руку. Я відповіла тим самим жестом.

—Запах тухлої риби дорівнював Вам із запахом тутешніх парфумів, я правильно розумію? Такий самий незабутній і неповторний. Важко уявити, як за стільки років Ви чудово обходилися без нього. Це досить складно, чи не так?

—Я ненавиджу рибу, - зізналася жінка.

—Тоді чому не обрали інше місце відпочинку? Пустеля якраз підійшла б, або джунглі.

—Я була в багатьох місцях на зйомках, - відповіла Глорія з усмішкою на обличчі. —Це були не лише обкладинки журналів чи фотографії, а й фільми та серіали. Я бачила так багато локацій, що відчувала байдужість до всього. Мені було байдуже, де саме ми будемо на медовому місяці.

—І як довго ви пробули на острові?

—Ми поїхали через тиждень. Я завагітніла. За традицією лише тоді й закінчується весільний відпочинок.

У горлі завмер комок. Я миттю глянула на Росса.

—Ми маємо намір зберегти цю традицію, - сказав хлопець.

По моїй спині пробігли мурашки.

Ні... Ні-ні-ні! Все летіло до біса.

—Можливо, я спочатку вивчуся, а потім ми одружимося і подумаємо про це, - сказала я. —Освіта така ж важлива для моєї родини, як і ваші традиції. Я не хотіла б їх порушувати.

—Звичайно. - Росс міцно стиснув мою долоню повторно. —Ми не будемо нікуди поспішати.

—Але це обов'язково! - заволала Глорія. —Твій батько, Росс, розчарується в тобі, якщо ти не зможеш утихомирити звичайне дівчисько.

—Моє особисте життя не повинно тебе торкатися. Батько сам має право вирішувати, як його ставлення до мене зміниться. Краще б ти за Мінді турбувалася, - холодно відповів хлопець.

Почулися глухі кроки. Незабаром перед нами стояв Харісон-старший із загорнутим у тканину подарунком. Глорія повернулася до столу.

—Цього чудового дня об'єдналися двоє таких же чудових людей.

Росс кашлянув. Хлопець підвівся і прошепотів мені на вухо, щоб я теж підвелася.

—Мій син нарешті знайшов своє довгоочікуване щастя і справжнє кохання, - продовжував чоловік. —Його пасія, така ж вишукана і добросердна душа, дозволила Россу поринути у свій світ і укласти союз.

Я коротко кивнула, не знаючи: посміхатися чи ні.

—Шкода, що Мінді не з нами. Ти б їй сподобалася в цій чудовій сукні.

Кров припливла до моїх щок. Росс притягнув мене ближче до себе.

Чоловік перевів погляд із мене на свого сина. Потім він відкинув тканину подарунка убік.

—Цей кинджал передавався з покоління в покоління по жіночій лінії в сім'ї Харісонів. Його лезо зроблено із найміцнішої сталі у світі. Подейкують, його можна буде зламати лише тоді, коли чоловік зламає довіру до своєї жінки.

Теплий погляд чоловіка торкнувся моєї постаті. Він головою покликав мене до себе. Я обережно відпустила руку Росса і попрямувала до подарунка.

—Тепер він твій, - звернувся до мене Харісон-старший, вручаючи зброю.

Висунувши кинджал з піхви і взявши до рук, я відчула його легкість. Рукоять із синього металу була трохи важчою за саме лезо. На ефесі зображувалась змія.

Я глянула на чоловіка. Він задоволено усміхався. Я зробила реверанс, коротко подякувавши йому за такий чудовий подарунок.