Ляна Аракелян - У пошуках проклятої королеви, Ляна Аракелян

– Не дорікай! Ти прекрасно знаєш навіщо я йду на цей крок. Мені потрібен титул і становище в суспільстві. Яарне, давай спробуємо ще раз. Я просто впевнена, що цієї ночі точно завагітнію.

Ельфійка стрибнула на одноокого й обвила його торс ногами. Так, треба йти. Не вистачало стати свідком їхньої пристрасті. Я йшла до будинку і не знала, що робити. Пускати все на самоплив не можна. Скріраніель не заслуговує такого ставлення до себе. А розповісти, зізнатися, що шпигувала за Ши. Але я ж не знала про її таємне кохання. Але... ні, ні, ні, ні! Мовчати не можна! Ця сволота заради титулу і становища в суспільстві виходить заміж. Їй не потрібен Рані. І ще, якщо вона завагітніє від одноокого, то повісить дитину на шию Скріраніелю. А темний потім прибере до рук і будинок, і гроші... Ох, Рані! Як же жорстока до тебе доля! Чим же ти так не догодив Рокнесгер? Завтра ж піду до Храму, принесу обіцяне підношення богиням і благатиму Рокнесгер про те, щоб зглянулася над тобою і послала світлі дні в долі!

Тихо увійшовши в будинок, я ніс до носа зіткнулася зі Скріраніелем, який на ходу накидав на плечі плащ.

– Хвала богам, ти жива! – зупинився він. – Руто, ти де була?

– Рані, мені треба тобі дещо розповісти...

– Я розумію, Ши наговорила дурниць, ми відклали розмову до ранку...

– Не захищай цю мерзоту! – не стрималася я. – Ця... це... ця тварюка, я не можу назвати її по-іншому, зараз недалеко звідси вдається до любовних утіх із темним найманцем, Яарном. Вона виходить заміж за тебе тільки заради становища в суспільстві й титулу. Рані, цього весілля не повинно бути. Ти не заслуговуєш на таку дружину...

Ельф відштовхнув мене і кинувся геть із дому. А я знесилено сіла на підлогу і подивилася вгору, наче там була написана відповідь, як жити далі: Скріраніелю і його родині, мені, Герці, Кхибрі... Я стала занадто ласим шматком для багатьох мерзотників. Яарн і той накинув на мене оком, щоб я народила йому сина. Боги, треба сказати Васі, щоб підіймав на вуха весь королівський розшук і шукав злочинців. І якщо одноокому хотілося від мене дитини, то я хотіла б, щоб він бовтався на шибениці.

З вулиці пролунав шум: кричала Ши-Ранса. Скріраніель безцеремонно тягнув її за руку, та впиралася і виправдовувалася, що він усе не так зрозумів. Дім поступово прокидався. Заспані ельфи виходили з кімнат і спускалися вниз.

– Рані? – переляканий мілорд Наріаяль вийшов надвір в одному домашньому халаті. – Що сталося? Чому Ши-Ранса кричить?

– Мілорде, я зараз усе поясню, – скоромовкою випалила Ши.

– Нічого не потрібно пояснювати, весілля не буде. А ти, – він відштовхнув Ши-Рансу, – вирушиш до Ситова, щоб під закляттям вірогідності дати свідчення.

– Ні, ти не зробиш цього!.. Це зовсім не те!.. Ти не так усе зрозумів!

– Рута вас бачила і чула, – голос Скріраніеля звучав тихо і спокійно. – Вона мені все й розповіла. А я вже прийшов у розпал вашої, скажімо так, особистої розмови. Шкода, що співрозмовник боягузливо втік.

Ши з ненавистю вирячилася на мене:

– Тварюка, яка ж ти тварюка! Ти і твоя сімейка! Це ти забрала в мене щастя! Будь ти пр...

Вона не договорила, Іггірія наклала на неї закляття, і Ши-Ранса тільки безпорадно засичала.

– Вибачте, міледі, мілорд, – я присіла в реверансі. – Щойно ми вирішимо питання з Ронстрі, ми залишимо ваш дім. Дякую за гостинність, але нам час повертатися до академії.

– Ронстрі сьогодні вирушить порталом на острів Двох Зорь, – відповіла міледі Ілліарнія. – Король Мегрін схвалив присутність дракона. Там його ніхто не шукатиме. Та й насправді, золотокрилі дракони родом звідти. Сьогодні вдень король відкриє портал, а ми переправимо їм малюка.

– Дякую, – я шанобливо вклонилася подружжю Руаїкхарів і вирушила до себе в кімнату. Заснути навряд чи вийде, а ось зібрати речі якраз є час.

Йдучи, я кинула погляд на змарнілого Скріраніеля, і серце стиснулося. Ні, він надійний і відданий. Може, й добре, що все так склалося з весіллям. Точніше, що його не буде. Так, наживе ще одного ворога, але позбудеться уявної коханої. А я проситиму Рокнесгер, щоб освітила його життєвий шлях.

КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ