Володимир Павлович Горбулін - Світова гібридна війна: український фронт

міська, Октябрська сільська та Черкаська селищна); в Луганській — дві (Білокуракинська та Новопсковська селищні)[67], в яких 25 жовтня 2015 р. відбулися перші місцеві вибори і які отримали розширені повноваження та фінансові ресурси для свого розвитку. 18 грудня 2016 р. відбулись перші вибори голів та депутатів місцевих рад ще у трьох об’єднаних територіальних громадах Донецької (Соледарська та Миколаївська міські та Іллінівська сільська) та одній — Луганської (Чмирівська сільська) областей[68].

У 2016 р. здійснено додаткові кроки для організаційної й фінансової підтримки органів виконавчої влади та громад у Донецькій і Луганській областях:

• 20 квітня 2016 р. утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Украї­ни Цей орган формуватиме та реалізовуватиме державну політику у сфері відновлення та реінтеграції тимчасово окупованих територій Украї­ни[69], постраждалих унаслідок конфлікту;

• внесено зміни до Бюджетного кодексу[70], що тимчасово дозволили залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, спрямувати на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності. Таким чином, між місцевими бюджетами на територіях, підконтрольних україн­ській владі, в Донецькій області розподілено 2,604 млрд грн, в Луганській області — 1,029 млрд грн[71]. Водночас діяльність місцевих органів влади на Донбасі недостатньо ефективна. Так, за результатами звіту про використання коштів Державного фонду регіонального розвитку за 2015 рік[72], із запланованих і спрямованих відкритих асигнувань для Донецької та Луганської областей (відповідно 234 млн грн та 109,7 млн грн) у Донецькій області використано 141,3 млн грн (60,4 %), у Луганській — 20,5 млн грн (18,7 %). Така ситуація склалася через неналежний рівень підготовки інвестиційних проектів для фінансування;

• завдяки змінам до податкового та бюджетного законодавства об’єднані територіальні громади Донецької та Луганської областей збільшили обсяг власних доходів місцевих бюджетів та отримали субвенцію з державного бюджету на формування інфраструктури у обсязі відповідно 35,7 млн грн та 19,2 млн грн;

• 22 вересня 2016 р. Уряд схвалив рішення про підписання меморандуму з Організацією Об’єднаних Націй та Міжнародним банком реконструкції та розвитку стосовно утворення Цільових фондів багатьох партнерів[73]. Цей механізм дозволить залучати кошти від міжнародних донорів для реалізації проектів, пов’язаних із відновленням миру, відбудовою постраждалих внаслідок збройного конфлікту територій та забезпеченням соціального захисту внутрішньо переміщених осіб;

• 31 серпня 2016 р. Уряд Украї­ни підтримав Концепцію Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру у східних регіонах Украї­ни»[74], розроб­лену Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб спільно з органами місцевого самоврядування, державними органами влади, міжнародними партнерами, громадськими організаціями. Програма має реалізовуватись у трьох напрямах: 1) відновлення критичної інфраструктури та ключових соціальних послуг; 2) економічне відновлення; 3) зміцнення соціальної стійкості, розбудова миру та громадської безпеки;

• у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення Украї­ни», яку Уряд Украї­ни втілює спільно з Європейським інвестиційним банком, визначено проекти для фінансування на загальну суму понад 627 млн грн. З цих коштів понад 204 млн грн будуть витрачені на відновлення інфраструктури підконтрольної Украї­ні частини Донецької області (54 проекти) та більш як 89 млн грн — Луганської області (26 проектів)[75]. Решта 334 млн грн будуть розподілені між прилеглими Харківською, Запорізькою та Дніпропетровською областями, що несуть найбільше навантаження на інфраструктуру у зв’язку з прийомом внутрішньо переміщених осіб.

Слід наголосити, що сьогодні саме територіальні громади стикаються з найгострішими викликами, вирішують проб­леми надмірного навантаження на соціальну інфраструктуру населених пунктів через значну кількість внутрішньо переміщених осіб.

Тому важливою складовою загальної стратегії повернення окупованих територій є формування спроможних територіальних громад з більш міцним місцевим бюджетом, можливостями отримати прямі субвенції з державного бюджету на соціальну сферу, фінансову підтримку на формування інфраструктури, дотації та гранти міжнародних організацій на реалізацію планів соціально-­економічного розвитку. Це має стати потужним механізмом нормалізації суспільно-­політичної та соціально-­економічної ситуації на території Донбасу, створення належних умов для надання всього спектра адміністративних і соціальних послуг громадянам, відновлення систем життєзабезпечення населених пунктів і територій.

На цьому шляху необхідно здійснити такі кроки:

— провести інвентаризацію матеріальної основи розвитку територіальних громад; оцінити втрати від руйнування інфраструктури, комунальних підприємств та житла; створити реєстри об’єктів комунальної власності; провести оцінку ресурсного потенціалу з точки зору можливостей відновлення на їх території об’єктів життєзабезпечення;

— продовжити запровадження організаційних та економічних механізмів надання державної підтримки територіальним громадам для реалізації проектів співробітництва, відновлення інфраструктури, нормалізації роботи систем життєзабезпечення, в т. ч. шляхом виділення коштів з Державного фонду регіонального розвитку;

— завершити утворення Цільових фондів багатьох партнерів та запровадити прозорі механізми спрямування коштів міжнародних партнерів на підтримку проектів місцевого розвитку;

— розробити Державну цільову програму «Відновлення та розбудова миру у східних регіонах Украї­ни», забезпечити її ефективний методичний супровід та залучення фінансових ресурсів державного бюджету, місцевих бюджетів і коштів донорів;

— сприяти розвитку міжмуніципального співробітництва на підконтрольних територіях Донбасу з метою об’єднання фінансових, матеріальних та людських ресурсів для відновлення інфраструктури та вирішення проб­лем внутрішньо переміщених осіб;

— забезпечити зміцнення кадрового потенціалу місцевих органів влади шляхом законодавчого врегулювання питань служби в органах місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади, організації навчальних програм для посадовців місцевих органів влади, широкого залучення до роботи в місцевих органах влади волонтерів та громадських активістів;

— налагодити дієву комунікацію інститутів громадянського суспільства з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування, запровадити механізми залучення громадськості до процесу прийняття управлінських рішень, розробки стратегічних і програмних документів з питань місцевого розвитку, забезпечення прозорості їх діяльності.

В умовах гібридної війни важливим трендом і здобутком регіональної політики стало коригування напрямів зовнішньої торгівлі. При цьому пошук контрагентів у країнах Європи, Азії і Близького Сходу значною мірою здійснювався зусиллями регіональних торговельно-­промислових палат. Гібридна війна збіглася в часі із започаткуванням дії торговельної частини Угоди про Асоціацію з ЄС (ЗВТ) і супроводжувалася скороченням обсягів зовнішньої торгівлі з Російською Федерацією та їх зростанням на позаросійському векторі, в т. ч. з країнами ЄС. Так, у 2013 р. за обсягами експорту товарів РФ була на першому місці у 17 регіонах Украї­ни, а в 2016 р. — лише у 8. За обсягами імпорту картина аналогічна: у 2013 р. РФ була першою у 12 регіонах нашої держави, а в 2016 р. — у восьми.

Очевидно, що на регіональному рівні російська агресія змінила напрями торговельних відносин, призвела до необхідності пошуку нових ринків збуту товарів, освоєння нових видів продукції та перепрофілювання виробництв. Паралельно відбувається процес формування нових виробничо-­маркетингових зв’язків і всередині краї­ни. Насамперед це стосується паливної (зокрема вугільної) промисловості, сировина для якої постачалася з Донбасу (так, коксівне вугілля добувають у Донецькій області, енергетичне — у Луганській). Тепер джерела сировини необхідно знаходити на ринках інших країн. Те