Грем Грін - Тихий американець. Наш резидент у Гавані

«Тихий американець» не лише один з найкращих творів письменника, але й безумовно його найпопулярніший твір. Їй судилося покликати до життя цілий ряд творів прогресивних письменників, які виступали проти брудної війни Сполучених Штатів у В’єтнамі.

Роман «Наш резидент у Гавані», написаний через три роки після «Тихого американця», сам автор відніс до творів розважального жанру. І справді, напочатку оповідь обіцяє бути веселою і легкою. Згадаймо хоча б смішну і безглузду сцену вербування Уормолда в таємні агенти англійської розвідки, сцену, що відбувається при додержанні правил конспірації в... туалеті ресторану. Яскрава іронічність всього, що відбувається між Уормолдом і його вербувальником, примушує читача думати, що перед ним сатирична пародія на шпигунський бойовик. У якійсь мірі так воно і є. Новий агент надсилає у Центр креслення різних складових частин пилососа, які він видає за схеми нової секретної зброї. Керівник розвідки з чорним моноклем на скляному оці вигадує у своєму надсекретному кабінеті ідіотські шпигунські комбінації, нетерпляче фантазує і просто не дозволяє дійти до слова тим, хто може розповісти йому щось більш-менш правдоподібне. Шеф гаванської поліції, чепурний карлик капітан Сегура, на прізвисько Кривавий Стерв’ятник, залицяється до юної школярки Міллі, виявляючи при цьому надзвичайну галантність. Старий мудрий лікар напинає на себе повну уніформу улана часів першої світової війни і поринає у спогади про Німеччину сухорукого кайзера, коли все було таке почтиве і мирне. Всі ці постаті і ситуації мають відверто водевільний характер, як і сцени у вар’єте «Шанхай» або на віллі професора Санчеса, начебто живцем запозичені з веселої оперетки. Однак, попри всі кумедні нісенітниці, неймовірні збіги обставин, неправдоподібні вчинки, всупереч тому, що більшість характерів роману умовні і скидаються на традиційні комедійні маски, книга «Наш резидент у Гавані» по суті своїй не лише серйозна, а й сумна.

Історія маленької людини, торгівця пилососами Уормолда, який мимоволі виявляється втягнутим у складну гру іноземних розвідок, дуже промовиста і, попри всі фарсові і фантастичні епізоди, які в ній трапляються, вельми реалістична. Реалістична головним, суттєвим, що прозирає з-під барвисто-умовного. Гра, яка спочатку видається веселою, перетворюється на криваву і страшну. Навколо героя гинуть люди. В автомобільній катастрофі, організованій розвідкою, гине молодий льотчик Рауль. Західнонімецька агентура на Кубі мститься на докторі Гассельбахері, добрій, порядній людині, єдиному другові Уормолда. На самого героя вчиняють замах, і тільки випадок рятує його від отруєння. Нарешті, «резидент у Гавані», що ніколи не тримав зброї в руках, сам стає вбивцею. Трагізм подій наприкінці роману не вигаданий, а правдивий. Грін переконливо показує, яку загрозу становить для миролюбної людини авантюрна політика можновладців. Із зброєю сміху виступає письменник проти тих, хто роздмухує холодну війну і мріє про війну гарячу, проти тих, хто примушує чесних людей бути пішаками в їх брудних політичний комбінаціях.

На наш погляд, важлива авторська думка викладена в словах справедливої і мужньої Беатріси, які вона сміливо кидає в очі своїм зверхникам з лондонського центру: «Цікаво, що ви розумієте під батьківщиною? Прапор, вигаданий невідомо ким двісті років тому? Єпіскопський суд, який розглядає справи про розлучення, чи палату громад, де всі галасують, мов навіжені? Чи, може, конгрес тред-юніонів, правління залізниць, кооперацію? Можливо, ви думаєте,— якщо ви взагалі здатні думати,— що ваша батьківщина — це ваш полк, ну, а в нас нема ніякого полку... Ах, пробачте,— я й забула. Для вас існує дещо більше за батьківщину. Це всі оті ваші Ліги Націй, Атлантичні пакти, НАТО, СЕАТО. А для нас вони значать не більше за всяку іншу абревіатуру. Через те ми й не віримо вам, коли ви галасуєте про мир, свободу і справедливість. Де там та свобода! Ви дбаєте лише про власну кар’єру!.. Батьківщина — це насамперед твоя сім’я, а не якась там парламентська система».

Звичайно, цей ідеал «маленької людини» надто спрощений. Але характерний уже сам факт повстання дрібного гвинтика великої і безжальної політичної машини проти цієї машини, бунт проти буржуазних вартостей та інституцій.

Події роману відбуваються на Кубі за часів кривавого диктатора Батісти. І хоч життя цієї країни становить лише тло для вигаданих пригод Уормолда, яскраві, по-снайперськи точні деталі (як завжди у Гріна) допомагають читачеві побачити життя того величезного готелю і будинку розпусти, яким був чудовий острів і його столиця Гавана для багатих туристів, передусім американців у ті роки. Похмура атмосфера загальної недовіри, підслуховування, шпигунства, арештів і допитів, що панувала в країні в роки диктатури Батісти, добре передана письменником. Вона документально точно відтворена і становить в книзі неабиякий інтерес.

Як і в «Тихому американці», в романі «Наш резидент у Гавані» звучить та ж сама важлива для автора думка, що чесна людина не може лишатися на позиціях невтручання у політику, не може зберегти свою порядність, якщо вона не виступає проти облудної політичної гри імперіалістичних ділків.

Останнім з творів, які своєю тематикою близькі до «Тихого американця» і «Нашого резидента у Гавані», був написаний у 1966 році роман «Комедіанти». Грехем Грін показав у цій чудовій книзі режим диктатора Дювальє на Гаїті. Як і «Тихий американець», «Комедіанти» викривають ганебні маневри американського імперіалізму в близьких і далеких від Сполучених Штатів країнах, які вони хочуть перетворити на свої колонії або військові бази. Такі твори, як «Тихий американець», «Наш резидент у Гавані», «Комедіанти», виконують важливу роль у справі боротьби проти колоніалізму, проти імперіалістичної агресії, за мир між народами.

Кіра Шахова.

Примітки

1

Переклав Іван Коваленко.

2

Англійський поет XIX століття.

3

Я знаю. Я бачила, що ти стояв біля вікна сам (франц.).

4

Ти схвильований (франц.).

5

Так називали в’єтнамців у колоніальному Індокитаї.

6

«Дитино моя, моя сестро...» (франц.).

7

Любити знічев’я.

Любити й померти

У схожій на тебе країні (франц.).

8

3 вдачею блукачів (франц.).

9

Французька розшукна поліція.

10

Тебе теж (франц.).

11

Негайно (калічена франц.).

12

В’ет-Мін — Демократичний фронт боротьби за незалежність В’єтнаму, створений у 1941 році.

13

Що? (франц.).

14

Ніжна мова