Валерія Дражинська - Мій особистий демон, Валерія Дражинська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Простоявши під теплою водою з півгодини, я привела свою бідну голову в більш-менш нормальний стан. І вирішила відразу діяти. Треба ж починати пізнавати межі можливостей, що відкрилися. Навіщо тягнути?! Почати вирішила з сексу. Дрого весь час домінував. А якщо спробувати злегка відкоригувати його поведінку на цьому терені?
З ванної я вийшла в одному рушнику. У спальні його не було. Обережно постукала в кабінет та, отримавши приглушений дозвіл, зайшла. Дрого сидів за столом із голим торсом. Уся моя бравада полетіла коту під хвіст, щойно він подивився на мене. В очах моментально спалахнуло бажання, а ось куточки губ піднялися в ледь помітній усмішці. Мені здалося, що він прекрасно знає, навіщо я з'явилася в такому вигляді. Я зніяковіло поправила рушник на грудях та випалила перше, що спало на думку.
- Ти дозволив мені випити, а в спальні я нічого не знайшла.
Посмішка стала більш помітною. Щось Дрого все менше й менше приховує від мене свої емоції.
Рукою вказав напрямок на місце розташування графина. Прошльопала босими ногами й налила собі склянку. Подумала, налила ще одну. Підійшла до столу, за яким він сидів, та подала йому. Прийняв. Увесь цей час він не спускав з мене очей. Ми мовчки випили. Поставили склянки.
Дрого одним невловимим рухом посадив мене до себе на коліна. Обхопив долонями голову і потягнув на себе, але я встигла пальцями накрити його губи.
- Дозволь мені! - м'яко попросила я віддати ініціативу і посміхнулася йому, щоправда тремтячими губами.
Його зіниці моментально розширилися, заповнивши чорнотою всю райдужку. Великі пальці повільно, ніби нерішуче, потягнулися до моїх губ. Невагомо змалювали контур. А руки вже невблаганно потягнули на себе. Програш! Значення, якого моментально вилетіло з голови, щойно його язик торкнувся моїх губ. Він просто облизував їх, і це було настільки еротично, що віддавалося внизу живота потужною пульсацією. І раптом усе пропало! Дрого відсторонив мене, опустив руки вниз та відкинувся на спинку стільця. Я нетямущо дивилася на нього, намагаючись збагнути, чому він зупинився.
- Передумала? - майже навіть весело поцікавився він та усміхнувся, але очі залишалися чорними.
Дійшло! Не одразу, звісно. Дрого поступився! Уже з упевненою злегка спокусливою посмішкою перекинула ногу, сідаючи на нього верхи. Піддавшись уперед, поклала руки на величезні плечі й дражливо вкусила підборіддя. Спробувала на смак шию, можливо навіть зробивши засос. Залишаючи вологу доріжку від поцілунків, спустилася до потужних грудей... до кубиків преса... до тонкої доріжки чорного волосся, яка губилася на початку штанів... він галасливо й уривчасто дихав. М'язи тіла були напружені до межі. Не стримавшись, підняла голову. Те, як він дивився на мене, не передати словами. Це було так ново! Я знала, що в будь-який момент контроль буде жорстко відібрано, але зараз насолоджувалася дрібкою подарованої влади. Перервавши зоровий контакт, потягнулася до штанів розв'язувати шнурівку. Ніколи раніше цього не робила, але ж треба колись починати.
Вивільняю на свободу величезний орган. Так близько бачу вперше. Прямий, товстий, красивий. Пахне приємно та мені не гидко. Це плюс. Але все ж дивлюся з сумнівом і часткою страху. Повністю взяти в рот не зможу. Боюся, що він перехопить ініціативу і запхне мені цю махину в горло.
- Сміливіше! - хрипким голосом підбадьорює Дрого, збираючи моє волосся в кулак та не боляче стискаючи на потилиці.
Гаразд! Сама напросилася. Обхоплюю його однією рукою і стискаю губи навколо голівки. Починаю водити пальцями вгору-вниз, здавлюючи міцний стовбур. Облизавши й посмоктавши голівку, я рушила далі, занурила член у рот на скільки змогла. Почала робити поступальні рухи в ритмі з рукою. Захопилася настільки, що не помітила, як сама почала стогнати.
Зверху чую важке переривчасте дихання. Підняла на нього очі. Він уважно стежить за моїми рухами. Величезна грудна клітка тяжко підіймається й опускається. Губи прочинені в ледь помітному оскалі. Очі чорні й дикі. Це додає сил, і я сама беру його глибше. Головка торкається задньої стінки горла. Але все одно він весь не увійшов. Намагаюся дихати носом. Мало допомагає. З очей моментально котяться сльози. Випускаю з рота для перепочинку. Над головою лунає рик.
Дрого смикає мене вгору. Зірваний рушник летить убік. Розпластує на столі й одразу грубо входить на всю довжину. Я не стримую крик від болю упереміш із пронизливою насолодою. Мимоволі охоплюю його ногами. Він ніколи ще не був зі мною таким. Звіром! Міцно тримає за стегна, залишаючи майбутні синці, і жорстко трахає. Нетерпляче, не шкодуючи. А мені й не потрібно зараз по-іншому.
Лягає зверху, придавлюючи своїм величезним тілом. Руки заводить за голову і стискає однією своєю. Іншою на межі болю стискає груди. Поштовхи стають глибшими, інтенсивнішими. Вривається в мій рот гарячим язиком і стикається в битві з моїм. Не витримую напруження. З гучним стогоном відкидаю голову назад і розчиняюся в потужних хвилях екстазу. Слідом за мною гарчить Дрого, судорожно виливаючись у мене.
З ейфорії мене виводить вага його тіла.
- Дрого! - хриплю я.
Він одразу підводиться на лікті і починає уважно вивчати моє обличчя. Помітивши злиплі вії та сліди від сліз після мінету, хмуриться.
- Я зробив тобі боляче? - запитує серйозно.
- Хіба що ледь не розчавив, - сито посміхаюся я.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій особистий демон, Валерія Дражинська», після закриття браузера.