Вікторі Драгон - Просто так вийшло (або Поворот долі), Вікторі Драгон

Гул натовпу різко влетів у вуха . Перед очима в мить прояснилось. 

Вони стояли на великій площі . По якій, між фонтанами і клумбами ,снували безліч людей.

Різноманітна кількість високих будівель оточувала площу з різних сторін, розділяючись між собою широкими вулицями . Тут було дуже гарно.

Фін відволік Евелін від розглядань.

-” Ходімо уже , а то все не встигнемо обійти “-  невгамовний ельф, чесне слово.

 Як Ель його терпить? Хоча все-таки з ним весело. 

Такому самітнику як Евелін це було в новинку .

Ну що , ж вона хотіла щось змінити в житті. Це її шанс знайти друзів.

Вони пішли по Центральній вулиці з якої і починалась Ярмарка .

Чого тільки не було на прилавках. Їх господарі ,один поперед одного, викрикували і розхвалювали кожен свій товар . Жінки групами стояли біля коштовностей та тканин , дітвора носилась поміж рядами, ледь не збиваючи перехожих. 

-” Я відійду від вас на хвилину, хочу глянути амулети. Може є щось цікавеньке”- після цих слів, Фін неначе розтанув у повітрі .

-” Мабуть пішов виясняти чи є в них амулети, які приховують магію .”- посміхнулась Міміель.

-” Я дійсно не розумію чому ви її не відчуваєте . Самій цікаво чому так відбувається.”- Евелін розвела руками .

 -” Газети , кому газету . Всього два мідяка.Розбирай швидше. Останні новини !”  - хлопчик років десяти у смішному кашкеті , перекрикував гул натовпу. Сумка ,яка  висіла через плече , була до верху набита свіжими примірниками .

Евелін дістала гаманець відрахувала два мідяки. Їй цікаво було дізнатися новини столиці, щоб бути в курсі і швидше адаптуватися.

Через декілька годин голова почала гудіти , а ноги безпощадно нити . Хотілося закінчити уже цей похід і трохи відпочити . Ельфійка як назло активно підходила майже до кожної палатки і роздивлялась товар .

-” Давай десь  присядемо Ель , ти мабуть не втомилась , а я уже ледве на ногах тримаюсь . Хочу трохи відпочити “. - сказала Евелін.

-” Оу, вибач ,я не подумала про це . Давай пошукаємо лаву . Якраз почекаємо Фіна , щось він затримується “. - трохи нервово відповіла та.

Дівчата неспішно повернули до парку , в пошуках місця для відпочинку. Яке згодом знайшлось .

-” А як Фін нас знайде ?”- запитала Евелін.

-” У нас з ним особливий зв'язок. Ми двійнята і відчуваємо один одного на відстані. “ - пояснила Міміель.

-” Як ти себе почуваєш Лін?. Мабуть це було несподівано для тебе ?”- запитала ельфійка.

-” Не знаю що сказати, я дуже рада і трохи спантеличена . “- відповіла Лін.

-”Думаю , твої батьки сильні маги , раз кристал розподілив  тебе  до бойовиків  .”- задумливо сказала вона.

-” Мабуть . Хто знає….”- тихо сказала Евелін -”Мені доведеться багато працювати над собою , звісно ж я цього не боюсь . Але не знаю чи зможу знайти спільну мову з однокурсниками , у мене це не дуже виходить. Звісно ж хотілося б хоч з кимось потоваришувати “.

-” Не все чого ми хочемо справджується.Чесно , я колись мріяла  потрапити на бойовий факультет, але знала , що це неможливо для нас ельфів . Ми єдині з природою і стихіями . Тому одразу було зрозуміло, куди ми з Фіном потрапимо . Але знаєш, я думаю що у тебе все вийде. Ви чимось схожі з моїм братом . Є у вас обох цей неугомонний потяг відкривати щось нове …” - не встигла договорити вона.

-” Ось ви де , про що воркуєте ?”- Фін втіснився посеред дівчат і театрально поклав руку на груди -” Мабуть говорили про мою скромну персону “- розтягнувся на лаві ельф з усмішкою до вух.

-” Знайшов , що хотів ?”- поцікавилась Ель , забираючи нахабну руку брата із-за спини .

-”Ні , але дещо дізнався . Отрута деяких тварин може маскувати або приховувати магію. Якраз з цих рідин і роблять амулети які приховують ауру, ну і магію . Я на сто відсотків впевнений, що у тобі Лін , отрута якоїсь тварюки.Тепер залишилося вияснити, що це за тварина і чому такий довготривалий ефект. Тебе колись кусали змії , павуки, не знаю різна нечисть там . ?”- Фін так радісно розповідав , що ледь не плескав у долоні.

-” Та ні , тільки вовк “- Евелін пожала плечима.

-” Вовк!?”- одночасно вигукнули ельфи.

-” Так. Я була ще зовсім маленька , коли це сталося . Вихователі сказали ,що з розповіді мисливця ,примарний вовк ледь не вкоротив моє життя. Він врятував мене випадково. Вовк матеріалізувався прямо перед ним і стріла яку він випустив в козулю , поцілила у хижака  . Йому ніхто не повірив , і тільки сміялися над розповіддю . Селяни говорять , що скоріше всього мене викинули десь посеред лісу , як якийсь непотріб . І мисливець знайшов мене в той час , коли якась лисиця вирішила підживитись .” - розповіла дівчина.

-” Чорт забирай …” - ельфи сиділи шоковані історією життя Евелін.

 -”Він тримав мене зубами за ногу , доречі невеликі шрами залишились.”- дівчина вказала на свою ліву ногу.

Фін приобняв дівчину . Йому було щиро жаль її. Зненацька його осяяла думка.

-” Евелін, є заклинання яке допоможе тобі знайти батьків. Але для нього треба розвинути мінімум четвертий рівень. “ - радісно сказав він.

 Дівчина не вірячи власним вухам , вирячилась на ельфа .

Невже є спосіб знайти рідних.

Настрій піднявся вгору , слова Фіна окрилили,але інша думка опустила її на землю . І вона її озвучила .

-” А якщо вовк їх убив…” - гірко сказала вона .

Ельф не знав що на це відповісти. Все може бути.

-” Не знаю , будемо надіятися на краще.”- заспокійливо сказав Фін.

Батьки Евелін - якщо вони живі, сто відсотків шукали її, але схоже пошукові заклинання не давали результату і рідні припинили пошуки. А результату не було через те що у слині примарного вовка мабуть є речовина яка блокує і приховує магію . Ні я ні сестра не відчуваємо в Евелін магії поки та її не використовує. 

Якщо знайти спосіб,як вивести цю бридоту з тіла Лін то можливо нам вдасться відшукати рідню дівчини .

Всі ці думки кружляли і голові Фіна . Потрібно розібратися.