Джон Гришем - Адвокат негідників

— Звісно.

У п’ятницю вранці, перед завершенням процесу, ми з Напарником і Кліффом перемовляємося в коридорі. На цьому етапі завдання Кліффа — сідати на різних місцях серед глядачів і спостерігати за присяжними. Його реакція на вчорашній день не дивує: присяжні не мають співчуття до Тадео і вже прийняли рішення. Хапайтеся за угоду, якщо вона ще в силі — не перестає повторювати Кліфф. Розповідаю йому про свою розмову з Міґелем напередодні.

— Що ж, — відповідає Кліфф, — якщо можете когось підкупити, то варто поквапитись.

Коли заходять присяжні, потай дивлюсь на Естебана Суареза. Я планував тільки швидко глянути на нього, як я завжди роблю під час слухань. Однак він витріщається на мене так, ніби чекає, що я подам йому конверт. Ну й придурок. Є деякі підозри, що із ним хтось контактував. А також є деякі підозри, що йому не можна довіряти. Він що, вже гроші свої рахує?

Суддя Фабіно бажає доброго ранку і знову вітає всіх у судовій залі. Вона проводить стандартну процедуру опитування журі — чи були які-небудь недозволені контакти зі зловмисниками, що намагалися вплинути на їхню думку. Знову дивлюсь на Суареза. Він не відриває від мене погляду. Упевнений, інші це вже помітили.

Пан Манчіні підводиться й оголошує:

— Ваша честь, штат завершив. У нас можуть бути додаткові свідки для спростувань, але поки що у нас все.

Це не сюрприз, Макс мене попередив. Він викликав усього двох свідків, бо більше йому не потрібно. Знову ж таки, відео настільки промовисте, що Макс мудро дав йому промовляти. Він чітко встановив причину смерті і міцно притиснув виконавця.

Я підходжу до боксу присяжних, дивлюсь на кожного, крім Суареза, і починаю з констатації очевидного. Мій клієнт убив Шона Кінґа. Без умислу, без планування. Він ударив його двадцять два рази. Але Тадео цього не пам’ятає. Десь за п’ятнадцять хвилин до нападу на Шона Кінґа Тадео Запате зазнав ударів по обличчю і голові, загальною кількістю тридцять сім, від Краша, також відомого як Бо Фрейлей. Тридцять сім ударів. Він не потрапив у нокаут, але це позначилося на його свідомості. Він пригадує завершення другого раунду, коли Краш поцілив коліном йому у щелепу. Ми покажемо вам, присяжні, увесь поєдинок, налічимо тридцять сім ударів в голову, і продемонструємо вам, що Тадео не усвідомлював, що робив, коли атакував рефері.

Говорю коротко, бо мені нема чого багато розповідати. Дякую їм і залишаю трибуну.

Мій перший свідок — Оскар Морено, тренер Тадео, перша людина, яка помітила потенціал у 16-річному боксерові. Оскар приблизно мого віку, старший, ніж дружки Тадео, і життя він знає. Він видивляється в спортзалі латиноамериканських дітей, талановитішим пропонує тренуватись. А ще так трапилось, що він несудимий — цінна характеристика для людини, яку викликають за трибуну свідка. Колишні кримінальні обвинувачення завжди дошкуляють. Присяжні суворі до злочинців, які дають присягу.

З Оскаром я викладаю події, які передують боям. Така собі спроба викликати жалість присяжних. Тадео — бідна дитина з бідної сім’ї, для якої єдиний шанс на життя — всередині клітки. Нарешті підходимо до бою, світло в судовій залі тьмянішає. Це вперше ми дивимось бій без перерв. У напівтемряві спостерігаю за журі. Жінки обурені жорстокістю цього спорту. Чоловіки занурюються повністю. Запустивши спочатку, зупиняю запис щоразу, коли Тадео отримує удар в обличчя. Насправді більшість із них не були аж такими небезпечними, і Краш заробив на них мінімальні бали. Але для присяжних, які до пуття нічого не знають, удар в обличчя, особливо трохи перебільшений моїми і Оскара коментарями, є ледь не смертельним. Повільно, методично рахую. Коли їх показують отак перебільшено, може легко виникнути питання — як взагалі Тадео встояв на ногах. За 1:20 до завершення другого раунду Крашу вдається смикнути голову Тадео донизу і вдарити по ній правим коліном. Це справді сильний удар, але не настільки, щоб відключити Тадео. Однак зараз ми з Оскаром подаємо все так, ніби цей удар спричинив тимчасове ушкодження мозку.

Зупиняю відео на фіналі другого раунду і ретельно відрепетируваними запитаннями й відповідями отримую враження Оскара від його підопічного між раундами. Очі хлопця оскленіли. Він міг тільки кректати, говорити не міг. Він не реагував на запитання, які сипали на нього Норберто і Оскар. Він, Оскар, замислився, щоб дати сигнал рефері і зупинити бій.

Я викликав би за трибуну Норберто, щоб він підтвердив ці брехні, але у нього дві судимості, і Манчіні його просто розтопче.

У цих свідченнях не згадується, що я також був у кутку рингу. Я був одягнутий у яскраво-жовтий піджак «Тадео Запате» і намагався поводитись так, ніби був чимось корисним. Я пояснив це Максу і Повільно, запевнив їх, що не бачив і не чув нічого важливого. Я був тільки глядачем, тому мене не можна вважати свідком. Макс і Повільно знають, що я тут з теплих почуттів, а не через гроші.

Дивимось третій раунд, рахуємо нові удари по голові Тадео. Оскар свідчить, що коли бій завершився, Тадео думав, ніби лишився ще один раунд. Він був не при собі, майже непритомний, але тримався на ногах. Після того, як він напав на Шона Кінґа, а