Тоні Джадт - Роздуми про двадцяте століття, Тоні Джадт

у часи апартеїду, діяла в ПАР у 1995–1998 рр. Її спадкоємцем став створений у 2000 р. Інститут правди і примирення.

16

Ноел Ґілрой Аннан (1916–2000), — британський, історик і політолог, у 1941–1946 — офіцер військової розвідки.

17

Багряний Первоцвіт (the Scarlett Pimpernel) — псевдонім героя серії історично-пригодницьких романів баронеси Емми Орці (1865–1947) про британського аристократа сера Персі Блейкні, який вів підпільну боротьбу проти якобінського режиму у Франції.

18

Битва під Бленгеймом (Гохштедтська битва) 1704 року — перемога англо-австрійських військ під проводом принца Євгена Савойського і Джона Черчилля, герцога Мальборо над франко-баварськими військами під час Війни за іспанську спадщину (1701–1714).

19

Соціалістична партія Великої Британії — марксистська партія, заснована 1904 року в результаті розколу Соціал-демократичної федерації.

20

Рудольф Марґоліус (1913–1952) — чеський економіст, заступник міністра зовнішньої торгівлі Чехословаччини в 1949–1952 роках, безпідставно засуджений до смертної кари на «Процесі Сланського» («Процесі про антидержавну змову на чолі з Рудольфом Сванським»).

21

Пітер Келлнер (нар. 1946) — англійський журналіст, навчався в Кінґс-коледжі водночас із Т. Джадтом.

22

Дисентери (нонконформісти) — протестантські течії, що колись відокремилися від панівної Англіканської церкви.

23

«Самотній натовп» («The Lonely Crowd») — назва книжки американського соціолога Дейвіда Рісмена, написаної 1950 року за участі Натана Ґлейзера і Реуел Денні.

24

«До нащадків», переклад Петра Рихла.

25

Йдеться про образ «танцю в колі» у романі Мілана Кундери «Книга сміху й забуття».

26

Жан-Франсуа Сірінеллі (нар. 1949) — французький історик, відомий переважно своїми працями з історії інтелектуалів: «Інтелектуали Франції від справи Дрейфуса до наших днів» (1986), «Інтелектуальне покоління» (1988), «Сартр і Арон, два інтелектуали століття» (1995).

27

Девід Томсон (1912–1970) — англійський історик, автор книг «Європа після Наполеона» (1957), «Світова історія від 1914 до 1961 року» (1963). «Демократія у Франції після 1870 року» (1964) та інших.

28

Джон Патрік Тюер Бері (1908–1987) — англійський історик Франції, автор книг «Ґамбетта і національна оборона» (1936), «Франція 1914–1940 років» (1949), «Ґамбетта і утворення Третьої республіки» (1973) та інших.

29

Рене Ремон (1918–2007) — французький історик і політолог, автор низки праць переважно з історії французької правиці.

30

Алюзія на слова Теодора Адорно «Писати вірші після Аушвіца — варварство», часто цитовані в радикальнішій формі: «Після Аушвіца поезія неможлива».

31

Джон Данн (нар. 1940) — професор політичної теорії в Кінґс-коледжі Кембриджа, відомий зокрема дослідженням політичної думки Джона Локка.

32

Ф. Рой Вілліс (нар. 1930) — американський історик, автор низки праць з історії західної цивілізації та повоєнної Європи.

33

Моріс Аґульйон (1926–2014) — французький історик, фахівець з історії Франції ХІХ-ХХ ст., зокрема соціальної.

34

Крістофер Морріс (1906–1993) — британський історик, фахівець з історії політичної думки.

35

Патриція Гілден — американська історикиня, тепер — професорка-емеритка Каліфорнійського університету в Берклі. Відома своїми працями з жіночої історії, расових проблем, історії корінних американців.

36

Вільям Сюел (нар. 1940) — американський історик, фахівець із соціальної, політичної та культурної історії Франції XVIII–XIX століть.

37

Зеєв Штернгелл (нар. 1935) — ізраїльський історик, один із найавторитетніших дослідників фашизму. Вбачає ідейні витоки фашизму водночас у правих і лівих течіях, зокрема у французькому інтегральному націоналізмі та в ревізії марксизму, яку на початку XX ст. здійснили Жорж Сорель і теоретики італійського революційного синдикалізму.

38

Анрі (Гендрик) де Ман (1885–1953) — бельгійський соціальний психолог, теоретик соціалізму, у 1936–1938 рр. обіймав посади міністра праці, згодом — міністра фінансів Бельгії. Під час німецької окупації 1940–1944 рр. співпрацював з окупантами, за що згодом був заочно засуджений до 20-річного ув’язнення. Отримав політичний притулок у Швейцарії.

39

Джон Стрейчі (1901–1963) — британський політик, теоретик лейборизму. Деякий час підтримував Освальда Мослі і вступив у його Нову партію, але порвав із ним, коли той почав схилятися до фашизму. Згодом був одним із лідерів антифашистського руху, підтримував комуністів. Розчарувався в комунізмі після пакту Молотова-Ріббентропа 1939 р. Після війни повернувся до Лейбористської партії, у 1946–1951 рр. обіймав посади міністра продовольства, згодом — воєнного міністра.

40

Барбара Торуньчик (нар. 1946) — польська публіцистка, есеїстка, історикиня літератури. Брала участь у студентських заворушеннях у Польщі 1968 р., за що була засуджена до двох років ув’язнення. Після звільнення в 1969 році продовжувала опозиційну діяльність. У 1980–2018 рр. була редакторкою журналу «Zeszyty Literackie», що виходив у Парижі, а з 1992 р. — у Варшаві. Журнал припинив існування у грудні 2018 р. через брак коштів.

41

Ян Каван (нар. 1946) — чеський політик і дипломат. Під час «Празької весни» 1968 р. був одним із студентських лідерів, а після її придушення емігрував до Великої Британії. Повернувшись до Чехословаччини, в 1991 р. був звинувачений у співпраці з комуністичною Службою безпеки, але суд його повністю виправдав. У 1998–2002 рр. — міністр закордонних справ.

42

«— Ні, — заперечив священик, — не конче вважати за істину геть усе, слід лише визнати, що воно необхідне.

— Невесела думка, — зітхнув К. — Брехня стає основою світового ладу».

Франц Кафка, «Процес», з німецької переклав Петро Таращук (К., 1998), с. 216.

43

У назві книжки Т. Джадт вдається до гри слів: «Past Imperfect» можна перекласти як «Минулий недоконаний (час)», «Минуле недосконале» або «Минуле незакінчене».

44

Образ із есею «Сила безсилих» (1978).

45

В англійській та деяких інших мовах Bohemia може означати і Богемію, і богему.

46

Кетман — мистецтво шляхетної брехні, яке описав Жозеф Артюр де Ґобіно у праці «Релігії та філософії в Центральній Азії».

47

Мурті-Бінґ — у романі Станіслава Іґнація Віткевича «Ненаситність» (1932) монгольський філософ, який винайшов пігулки, що органічно передають «світогляд».

48

«Трікл-даун» (trickle down) — принцип економічної політики, згідно з яким, якщо не заважати великому бізнесові багатіти, обкладаючи його високими податками, то рано чи пізно його надприбутки почнуть «просочуватися» вниз і покращувати життя всіх верств населення. Був підставою економічної політики Рональда Рейгана («рейґаноміки»).

49

Переклад В’ячеслава Вишневого (Кеннет Грехем. «Вітер у верболозі». — Київ: Молодь, 1985).

50

Саймон Шама (нар. 1946) — британський історик, спеціаліст із історії мистецтва, Голландії, Франції та євреїв. Тепер професор історії та історії