Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

      —  Тоді що? - запитав Троді.

      —  Як мені здається, за нами хочуть простежити і зрозуміти, хто за нами стоїть... - почала говорити Ліка, - Занадто ми вчасно прибули в систему, занадто ефективно і просто за їхніми мірками в нас вийшло, як звільнити дочку Тізурі, так і звалити з посади місцевого непотоплюваного правителя. Ніхто не повірить, що те, що сталося, випадковість.

     —  З цього боку я не думав,- вимовив я.

     —  А ти взагалі мало думаєш,- уїдливо сказала Ліка,- Думаю, на кораблі повно закладок спецслужб, через які вони хочуть за нами простежити.

     —  І що нам тоді робити? Думаю, нам не хочеться, щоб знали про кожен наш крок, - запитав Невіс.

     —  Все давно продумано,- усміхнулася Ліка,- В організації є спеціальна послуга очищення трофейної техніки від якоїсь гидоти, але це вельми не дешева послуга. Зазвичай беруть не менше десяти відсотків від вартості об'єкта, що очищається.

     —   У нашому випадку йдеться про шість із половиною мільйонів кредитів. У нас хіба є подібна сума? -- запитав я.

     —  Прямо зараз ні, але не забувай про ефір за три дні, я змогла витягнути з Тізурі ще десяток мільйонів, якщо ми прийдемо на шоу і висловимося позитивно в його бік. - усміхнулася Ліка.

     —  Ах ти хитрюга,- розсміявся я.

     —   Але ж нікому не сказала. Я вже думав, як би нам відкосити від шоу, але за такі гроші я нічого проти нього не маю... -- виголосив Ріг.

     —  Ось така я хитра,- також розсміялася Ліка. На цьому ми й вирішили, що купуватимемо саме запропонований службою безпеки корабель.

    Купівля затягнулася практично на добу. Як виявилося, не так просто купити не конверсійну військову техніку навіть із нашим дозволом. Нам, наприклад, відмовилися продавати ракети для крейсера, посилаючись на те, що ми чужинці, і небезпечно нам володіти такою зброєю.

    Також багато часу зайняла перевірка нашого дозволу. Годин десять чекали відповіді з центральних світів, що ми справді легально існуючий релігійний орден із правом володіння на важке озброєння.

    Але врешті-решт усі бюрократичні перепони були пройдені і ми стали офіційними власниками легкого крейсера.  Насамперед ми відключили всі ШІ на крейсері і перевели його в ручне управління.

     Після цього Ліка годин десять копалася в комп'ютерній мережі корабля і виловлювала залишені нам подарунки. За її словами вона змогла знайти понад сорок закладок  у системі безпеки. А скільки їх ще залишилося було не відомо. А тому ми прийняли рішення насамперед після шоу стрибати відразу на очищення корабля.

    Зйомки продюсери шоу вирішили провести на місці наших боїв, саме там, де раніше розташовувалися заводи Тізурі, а зараз повні руїни, на думку продюсерів, буде найефектніше зняти передачу про нас.

    Ох нікому не побажаю того пекла яке ми терпіли майже п'ять годин, то стань у більш героїчну позу, штовхни героїчну промову, покажи звідки витягнув дівчинку, де втратив руку тощо. З кожним із нас працювала своя окрема команда операторів і ведучих. Потім усе зведуть в один файл і покажуть по головному місцевому телеканалу.

    Раніше я вважав професію телеведучих дуже простою, що варто стояти і розповідати раніше вивчене, але зараз я зрозумів, наскільки глибоко я помилявся з цього приводу.

   Донька Тізурі перший час не хотіла мене відпускати, як виявилося вона вже у своїх думках померла, коли після сильного болю до неї навіть погані дядьки не підходили. А вона не могла поворухнути нічим крім голови. 

     Напевно хвилин двадцять довелося заспокоювати дівчинку, а ці гади телевізійники вирішили, що це непоганий кадр і знімали, як дівчинка плаче. Хотів на них шикнути, але зв'язавшись зі мною через нейромережу Ліка сказала, що так треба, необхідно якомога більше різних сльозливих моментів.

     І зустріч дівчинки зі своїм рятівником буде просто несамовитим моментом. Після такого майже всі громадянки планети на виборах віддадуть свій голос за Тізурі. А вибори між іншим будуть після завтра, тож це шоу було однією рекламною акцією, проплаченою Тізурі.

      Наступного дня, коли вийшло шоу на екрани голобпчення, я сам ледь не плакав, побачивши його. А себе став вважати великим героєм. Там про нас зняли ледь не невеличкий фільм на сорок п'ять хвилин часу. 

     І я зрозумів для чого вони просили наші свідчення скафандрів і шатла. За цими даними реконструювали повністю весь бій, графіка була приголомшлива, повний ефект присутності. Але скільки було зайвого драматизму словами просто не передати.

     Уже за годину після шоу довелося блокувати всі канали зв'язку, крім екстрених, нас просто завалили спробами зв'язатися глядачі, які подивилися шоу. У голонеті йшло обговорення наскільки реально те, що ми зробили.

      І більшість дійшла висновку, що реально, але тільки для бійців екстра-класу за двісті років досвіду, або сильному псиону. Ось як, як вони дійшли до цього висновку, якщо ми спеціально виключили з даних усе, що може навести, що серед нас є псион.

    Мабуть, серед тих, хто обговорював у мережі подію, були не тільки цивільні, а й цілком компетентні військові фахівці. Ми стали зірками системного масштабу, біля обох наших кораблів на відстані всього в кілька тисяч кілометрів розмістилося кілька сотень наших фанатів на різних внутрішньосистемних кораблях.

    Деякі найнахабніші намагалися пристикуватися до нас, але підняті енергетичні щити не дозволили зробити це їм. Я от просто не можу зрозуміти, як так усього за один ефір ми перетворилися на зірок?

    На щастя, наступні вибори дещо згладили обстановку, губернатором став, природно, Тізурі. Його основний конкурент, колишній губернатор, зараз перебував у бігах. Як виявилося замість того, щоб прилетіти на метрополію для звіту, він вирішив покинути територію технократії.

    Наступного ранку ми привітали Тізурі з перемогою і подарували список учасників повстанського руху по всій технократії. Побачивши що ми йому подарували Тізурі знову вирішив віддячити нам грошима, але ми цього разу більше потребували його захисту для нормального проходу до меж системи.