Мері Лі - Замiж за старого, Мері Лі

 

- І що ж тебе зупиняє? Невже вона все ще сприймає тебе, як хлопчиська з совиними окулярами? - Оля стала жартувати над хлопцем.

 

- Спочатку Маринка скептично до мене ставилася, потім, коли я взявся за себе, то вона виявилася не проти наших відносин. - Тут Артур насупився. - Тільки в мить втратила до мене інтерес.

 

- Що стало причиною? - Насупилася Оля. Хм, може Маринка стала надто перебірливою? Дивлячись на Артура, скажеш, що він завидний хлопець на селі.

 

- Ми зустрічаємося вже кілька місяців і у нас все складалося добре. Принаймні, мені так здавалося. - Невпевнено закінчив Артур. - А потім приїхав цей мужик. Ходить, як гордовитий павич - видає з себе особу царських кровей, тільки корони не вистачає.

 

У Олі серце так і йокнуло при цих словах. Помилки бути не могло. Вона знала двох людей, що підходили під опис – її батько і злощасний наречений. Якщо тато приїжджав в село, то ночував з сім'єю в тетиному будинку. І хоч Анатолій Павлович залишався імпозантним чоловіком, то вже не став би перебувати в суспільстві юних дівчат, як Маринка. Він вважав за краще проводити час серед документів, ніж вести бесіди з людьми. Тому очевидно про кого говорив Артур.

 

- Загалом Маринка в захваті від нього. - Продовжував хлопець, не помітивши, як Оля оторопіла від його розповіді. - Вона витріщається на нього в усі очі, і рот постійно відкритий до землі, коли той поблизу крутиться. Коротше, сама все побачиш. - Несподівано різко закінчив молодий чоловік. І поки до Олі дійшов змив його слів, вони зупинилися біля якогось будинку.

 

- Де ми? - Насторожено стала оглядатися дівчина, не розуміючи, куди вона з Артуром забрела.

 

- Так в цьому будинку Маринка з батьками живе. - Знизав плечима хлопець. - Тут і зупинився той пихатий дядько.

 

Оля хотіла запротестувати і скоріше ретируватися звідси, куди подалі. Адже вона не була готова ось так просто, без продуманого плану зіткнутися з Дмитром.

 

Слова протесту не встигли злетіти з вуст Ольги, як раптом відчинилися двері времянки. У двір вийшов Дмитро власною персоною, на ньому чомусь були надіті старі штани, а верх повністю був відсутній. Оля витріщила очі і відкрила рот, але потім швидко осадила себе – присутність Артура вивела з заціпеніння. Їй довелося відірвати хлопця від велосипеда, швидко схопивши за лікоть. Благо, велосипед впав неголосно, приземлившись на м'яку траву біля хвіртки. Ольга потягла Артура до великих кущів, щоб сховатися за ними. Вона не знала для чого це робить... але ж повинна ж з'ясувати причину появи Дмитра в будинку у Марини! Дак ще в такому вигляді! Цей чоловік не переставав Олю виводити з себе! Просто-таки нестерпний тип.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно