Алина Фенчак - Як Мар'яна війну переживала , Алина Фенчак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На ранок після пригоди біля річки Мар’яна прокинулась не від звичних пострілів чи сирен, а від дивної метушні. В наметі було порожньо. Надворі лунали крики, бігали люди — і медики, і побратими. Хтось схлипував, хтось щось гукав — але все зливалося у суцільну тривогу.
Мар’яна рвучко сіла. Серце стукотіло в грудях, як бубон. Вона вибігла назовні, ще не встигнувши до кінця отямитись.
— Що трапилось?! — крикнула вона до когось із бійців.
— Обстріл, — кинув один, пробігаючи повз. — Після світанку. Хтось був на позиції...
Мар’яна завмерла. Вона нікого не бачила. Ні командира Андрія, ні Максима.
Усе всередині похололо.
— Де Максим? — крикнула вона до медика, що саме вибіг із медпункту з бинтами в руках.
Той зупинився на секунду, поглянув у її очі. І нічого не сказав.
Цієї миті вона зрозуміла — її світ більше не був цілісним. Чогось, а може когось, у ньому раптом бракувало.
Мар’яна, не чекаючи відповіді, кинулась через табір. Її ноги неслись самі, серце билося, мов скажене. Вона мчала до командирського намету, де завжди було світло, карта на столі й запах кави, яку він варив щоранку.
Вбігла всередину — Андрій стояв спиною до входу, щось записував на мапі. Його постава була пряма, але тривожна.
— Андрію! — закричала вона. — Де Максим?!
Він повільно обернувся. У його очах було щось нове — втома, злість… і біль.
— Під обстріл потрапив наш розвідгрупа, — сказав він тихо. — Максим був з ними.
— Був? — її голос зламався.
Андрій підійшов ближче. Обережно взяв її за плечі, його пальці тремтіли.
— Він зник, Мар’яно. Можливо, живий. Можливо, десь там, на вогневій точці. Ми шукаємо…
— Ні… — її ноги підкосились. Вона впала на коліна просто біля столу, мов знеструмлена.
Командир опустився поруч, нічого не кажучи. Не як офіцер — як той, хто теж втрачає. Але поки не здається.
— Ми знайдемо його. Я клянусь, — прошепотів він.
А вона тільки шепотіла про себе ім’я, знову і знову:
— Максим…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Як Мар'яна війну переживала , Алина Фенчак», після закриття браузера.
