RIV - Життєвий стан поеми, RIV

РИМ

Сон наснився мені чудовий,

Мов на дворі знову Рим,

Такий старезний, мальовничий,

Як було в сиву давнину.

На дворі травень, сяє сонце,

Люд придворний у сенаті,

Попиває дорогесеньке винце -

Святкує Меркуралії,

Нахмурили тучі, пішов дощ,

Все змінилось, все пройшло,

У сенаті з'явився вождь -

Нове сонечко прийшло,

І сталось всім уже відомо:

Вождь забився в глухий кут,

Всі просили його свідомо,

Щоб це скоїв саме Брут.

БЕЗГОЛОВИЙ ВЕРШНИК

На вороном коні, по ночам блукає

Вершник на коні, голову шукає,

Світ його там, де велика битва триває,

Червоний мундир він на віки одягає,

Та їде по дорозі, яка через битву пролягає.