Степан Босий - Монгольська навала, Степан Босий

Військові операції. Наступ на монголів.

 

Зима 1238 року — весна 1239 року. Після перемоги під Новгородом, руські князі починають відновлювати свої землі та атакувати татар на завойованих територіях.

Після перемоги під Новгородом, руські князі, відчувши надію і силу, вирішили не лише захищати свої міста, але й перейти в наступ. Вони зібрали сили, зібрали воїнів, які залишились після попередніх битв, і почали планувати військові операції на зайнятих татарами землях. Тепер вже не лише захист був їхньою метою — вони прагнули вигнати татар з усієї Русі.

План наступу.

Князь Василь разом з іншими воєводами вирішили, що головним завданням буде вибити монголів з південних територій, які вони успішно захопили після першої хвилі навали. Чорноморські степи, території, що межували з Польщею та Литвою, мали стратегічне значення. Якщо татари втратять ці землі, їхній наступ на Русь буде значно ускладнено.

Завданням для початку була атака на підконтрольні татарам території в напрямку до Донця. План полягав у швидких рейдах та спробі перехоплення монгольських постачальників та загонів. Князі також вирішили спільно атакувати важливі фортеці, що могли стати базами для монголів у майбутньому.

Операція "Вогняний стрілець" — наступ на південь.

Вибір цілі.

Операція мала за мету знищити татарські укріплення на південь від Київської Русі. Задля цього князі вирішили здійснити серію нападів на стратегічно важливі міста, що захоплені татарами. Одним з таких була фортеця Містечко, важливий постачальницький пункт для татар, де вони накопичували запаси. Згідно з планом, об'єднана армія з 20 000 воїнів мала прорватися через степи й захопити цей вузол.

Підготовка до операції.

Перед атакою князі вирішили укріпити свої сили. Під командуванням князя Василя була зібрана армія, що включала найкращих воїнів Київської Русі, серед яких були рицарі, списоносці та лучники. Князь Андрій і його війська мали вдертися до тилу татар через лісисту місцевість, щоб захопити ключові шляхи постачання. Рейд планувався як швидка операція з мінімальними втратами для руської армії.

Військові наради йшли кілька днів, але все було підготовлено до найменших дрібниць. Найголовніша мета операції полягала у тому, щоб максимально знищити запаси та порушити логістичні шляхи татар. Князі знали: якщо їм вдасться це зробити, вони значно ослаблять мораль монголів і знизять їхні можливості для наступних атак.

Напад на Містечко.

Ніч, як завжди, принесла свої переваги. Розвідувальні загони повідомили, що татарські охорони вже практично заснули, а на дорогах до фортеці було порівняно тихо.

І ось, під покровом темряви, армія князя Василя рушила в бік Містечка. Йшли піхотинці і кіннотники, готові до швидкої атаки. Задум полягав у тому, щоб пробити основні ворота фортеці, одночасно відволікаючи увагу та прориваючись через бокові прохідні стежки.

Монголи, несподівано для себе, опинилися під шквальним вогнем, коли рано-вранці рушили до міста. Князь Андрій з його загоном, що рухався з тилу, вивів своїх воїнів на позиції та дав сигнал до початку атаки. З їхнього боку арбалети й піхота вдарили з одночасним наступом основних сил князя Василя.

Вогонь з луків, піки й мечі — це була не просто битва, а справжнє пекло на землі. Татари, які сподівалися, що напад стане звичайною сутичкою, були приголомшені відчайдушною рішучістю руських воїнів. Напад на Містечко закінчився катастрофою для татар. Частину ворожих військ було знищено, а інші відступили в хаосі, залишивши свою фортецю та постачання.

Результат.

Цей напад став важливим кроком у серії операцій проти татар. Перемога під Містечком додала впевненості в тому, що напад на захоплені землі можливий. Князі почали планувати наступ на інші монгольські фортеці, закріплюючи перемогу і створюючи опір на новому рівні. Завдяки зв’язкам і мобільності армії, татари втратили не тільки ключові ресурси, але й моральну перевагу.

Операція "Східний вихор" — наступ на степи.

Тепер, коли монголи були відкинуті на південь, князі вирішили здійснити нову операцію з метою повністю знищити їхні залишки на території, яка раніше була під їх контролем.

План полягав у тому, щоб здійснити швидкий рейд через степи, знищити татарські лагері й не дати можливості відновити свої сили. За підтримки численних кіннотників та швидких стрілецьких підрозділів, руські війська мали прорватися вглиб степів, щоб знищити основні бази та стати ще одним кроком ближче до перемоги.

Ця операція була вражаючим прикладом мобільності та ефективності. Князі не лише вигнали татар з багатьох територій, а й змусили їх відступати з величезними втратами.

---

Наслідки військових операцій.

Перемога в операціях "Вогняний стрілець" та "Східний вихор" стала великою перемогою для Русі. Татари не змогли закріпитися в нових територіях, а об'єднана армія князів почала перемагати навіть у найскладніших боях. Завдяки цьому російські землі не тільки виживали — вони змогли контратакувати і підготуватися до нових великих битв.

Та час йшов, і монгольська навала ставала не лише військовою боротьбою, але й боротьбою за дух нації, за майбутнє Русі.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍