Міра Лей - Гра в кохання , Міра Лей

- З рукою що? - він нервово зітхає, а потім звертає увагу на забинтовану кінцівку. 

- Бойова травма!  - віджартовуюся.

- Щось серйозне? - співчутливо цікавиться хлопець. А потім переводить погляд кудись позаду мене і пильно щось розглядає. 

Я швидко повертаюся, щоб відстежити його погляд. І розумію, що він направлений на машину Левицького, який чомусь до цього часу ще не поїхав. Він сидів у своїй машині й пильно розглядав нашу парочку. Проте, мені зараз не до нього, я повертаюся  назад до хлопця і стомлено кажу. 

- Ні, все добре. Слухай, Андрій, в мене справді сьогодні був дуже важкий день. Я піду! - кидаю на кінець і обійшовши його швидко прямую до дверей. 

Коли я зайшла в хол гуртожитку, то обережно підійшла до вікна, і побачила що тільки зараз машина сноба почала від'їжджати. Хм, чого питається стояв так довго? Хоча, яка мені різниця! Адже, за декілька хвилин я уже буду у своїй кімнаті і це найважливіше.